Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства

Згідно із ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку.

КпАП згруповує види адміністративних правопорушень за сферами їх вчинення. Важливо, що Кодекс містить окрему главу 9, яка присвячена відповідальність за правопорушення в сфері сільського господарства та порушення ветеринарно-санітарних вимог:

• потрава посівів, зіпсуття або знищення зібраного врожаю сільськогосподарських культур, пошкодження насаджень колективних сільськогосподарських підприємств, інших державних і громадських чи фермерських господарств (ст. 104);
• порушення порядку та умов ведення насінництва та розсадництва (ст. 104-1);
• порушення вимог щодо виконання фітосанітарних заходів (ст. 105);
• ввезення в Україну, вивезення з України, транзит через її територію, вивезення з карантинних зон або ввезення до них об'єктів регулювання, які не пройшли фітосанітарного контролю (ст. 106);
• невжиття заходів щодо забезпечення охорони посівів снотворного маку чи конопель, місць їх зберігання та переробки (ст. 106-1);
• незаконні посів та вирощування снотворного маку чи конопель (ст. 106-2);
• порушення правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог (ст. 107);
• порушення законодавства про племінну справу у тваринництві (ст. 107-1);
• грубе порушення механізаторами правил технічної експлуатації сільськогосподарських машин і техніки безпеки (ст. 108 КпАП).

Водночас, перелік адміністративних правопорушень в аграрній сфері не вичерпується главою 9 КпАП. Глава 5, яка має назву «Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров'я населення», передбачено відповідальність за порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм (ст. 42); виробництво, заготівлю, реалізацію сільськогосподарської продукції, що містить хімічні препарати понад гранично допустимі рівні концентрації (ст. 42-1). А в главі 7 КпАП систематизовано правопорушення в сфері землевикористання. Стаття 52 Кодексу передбачає відповідальність за псування і забруднення сільськогосподарських та інших і порушення правил використання земель є правопорушенням, передбаченим ст. 53 КпАП. Крім того, цією главою передбачено наступні види правопорушень та відповідальність за їх вчинення: самовільне зайняття земельної ділянки (ст. 53-1); перекручення або приховування даних державного земельного кадастру (ст. 53-2); зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу (ст. 53-3); порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням (ст. 54); самовільне відхилення від проектів землеустрою (ст. 55); знищення межових знаків (ст. 56 КпАП).

За вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення: 1) попередження; 2) штраф; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); 6) виправні роботи; 7) адміністративний арешт.

Законами може бути встановлено й інші, крім вищезазначених, стягнення. Найпоширенішим видом стягнень за адміністративні правопорушення в сфері сільського господарства є штраф. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан.

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а за триваючого правопорушення – 2 місяці з дня його виявлення.

У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але при наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.

Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.