В ході економічних перетворень підприємства машинобудівної галузі України отримали реальних господарів, що в умовах жорсткої конкуренції, вкладаючи гроші у виробництво, прагнуть завоювати свою долю ринку та отримувати прибуток. Очевидним є той факт, що розмір прибутку регулюється або збільшенням доходності, або зниженням витрат. За умов і ціни, і кількості продукції, що визначається ринковими потребами на доходи впливати складно. Залишається знижати затрати. Зважаючи на високу матеріалоємність виробництв українських підприємств-суб’єктів господарювання, чи не найважливішого значення набуває знаходження та оцінка зниження рівня затрат саме у процесі забезпечення матеріальними ресурсами виробничої діяльності.

Можливості збуту підприємства значною мірою визначаються наявністю відповідних товарних запасів. Торговельні підприємства і виробники, що пропонують широкий асортимент, поряд з власною продукцією використовують закупівлю для створення і підтримки необхідного рівня товарних запасів . Одним із предметів оптимізації оргструктури підприємства є управління товарними запасами, взаємодія закупівлі і збуту в цьому питанні.

Розвиток ринкових процесів в Україні вимагає створення нових систем управління підприємством, аби максимально ефективно використовувати наявні ресурси, зміцнюючи при цьому свою позиції на висококонкурентному ринку. Таке реформування викликане входженням України до світового економічного простору як рівноправного економічного партнера, що ставить перед вітчизняними підприємствами досягнення певного рівня розвитку задля свого ефективного функціонування, задоволення власних потреб та потреб споживачів.

Інформаційна система – це певним чином організована сукупність взаємозв'язаних засобів обчислювальної техніки, різних довідників і необхідних засобів програмування, що забезпечує рішення тих або інших функціональних завдань.

Логістичні інформаційні системи є відповідними інформаційними мережами, що починаються з відстежування оперативних вимог замовників, що розповсюджуються через розподіл і виробництво до постачальників. Ці системи ділять на три групи:

1. Інформаційні системи для ухвалення довгострокових рішень про структури і стратегії (планові системи).
2. Інформаційні системи для ухвалення рішень на середньострокову і короткострокову перспективу (диспетчерські і диспозитивні системи).
3. Інформаційні системи для повсякденних справ (виконавчі системи) використовуються на адміністративному і оперативному рівнях управління. Працюють в on-line режимі.

Основним завданням транспортної логістики, як і логістики промислових підприємств, є збільшення прибутку транспортних організацій. Цього можливо досягти за рахунок координації транспортного обслуговування споживачів за їх замовленнями, в яких містяться умови поставок. Все це дає змогу отримати конкурентні переваги на ринку і зменшити витрати.

Завдання, які вирішує логістично-транспортна система і розробку її стратегії можна поділити на три групи. Перша з груп пов'язана з формуванням ринкових зон обслуговування, прогнозом матеріалопотоків, їх обробкою в системі обслуговування та іншими роботами в оперативному управлінні і регулюванні матеріалопотоку. Друга група – завдання із розробки системи організації транспортного процесу (план перевезень, план розподілу виду діяльності, план формування вантажопотоків, графік руху транспортних засобів і ін.). Третя група – це управління запасами на підприємствах, фірмах, складських комплексах, розміщення запасів і їх обслуговування транспортними засобами, інформаційними системами.