Інформаційна логістика
Інформаційна система – це певним чином організована сукупність взаємозв'язаних засобів обчислювальної техніки, різних довідників і необхідних засобів програмування, що забезпечує рішення тих або інших функціональних завдань.
Логістичні інформаційні системи є відповідними інформаційними мережами, що починаються з відстежування оперативних вимог замовників, що розповсюджуються через розподіл і виробництво до постачальників. Ці системи ділять на три групи:
- Інформаційні системи для ухвалення довгострокових рішень про структури і стратегії (планові системи).
- Інформаційні системи для ухвалення рішень на середньострокову і короткострокову перспективу (диспетчерські і диспозитивні системи).
- Інформаційні системи для повсякденних справ (виконавчі системи) використовуються на адміністративному і оперативному рівнях управління. Працюють в on-line режимі.
Щоб логістичні інформаційні системи могли забезпечити необхідну ефективність логістичної системи, їх треба інтегрувати вертикально і горизонтально. Вертикальна інтеграція – зв'язок планових, диспозитивних і виконавської систем. Горизонтальна інтеграція – зв'язок окремих комплексів завдань у виконавській і диспозитивній системах.
У планових інформаційних системах вирішуються завдання, які пов'язують логістичну систему з сукупним матеріальним потоком. При цьому здійснюється крізне планування в ланцюзі «збут-виробництво-постачання».
Диспозитивні і виконавська системи деталізують намічені плани і забезпечують їх виконання на окремих виробничих ділянках, робочих місцях.
При побудові інформаційних логістичних систем на базі ЕОМ необхідно дотримувати ряд принципів:
- Принцип використання програмних і апаратних модулів, що дозволяє забезпечити сумісність обчислювальної техніки і програмного забезпечення на різних рівнях управління; підвищити ефективність, понизити вартість.
- Принцип можливості поетапного створення системи.
- Принцип чіткого встановлення місць стику.
- Принцип гнучкості системи.
- Принцип прийнятності системи для користувача.
Матеріальні і відповідні їм інформаційні потоки часто розірвані в часі, мають різну спрямованість. Інформаційні потоки можуть бути дуже складні і насичені в плані схем документообігу, кількості документів і реквізитів, що приводить до необхідності зменшення кількості, спрощення схем паперового документообігу, впровадження міжнародних стандартів електронної передачі і обробки інформації на основі стандарту OOН EDI (електронного обміну даними) і EDIFAKT. EDI є комп'ютерним інформаційним обміном між користувачами із застосуванням стандартного формату даних і обслуговуючий сучасні телекомунікаційні технології.
Використання EDI покращує достовірність, своєчасність і якість логістичної інформації. Для EDI істотними є комунікаційні і інформаційні стандарти. Інформаційні стандарти визначають структуру і вид документів, які повинні передаватися. Комунікаційні стандарти визначають технічні характеристики прийому, перетворення і швидкість передачі даних.
Основним глобальним стандартом EDI є UN/ EDIFAKT. Стандарт UN/ EDIFAKT базується на міжнародному стандарті синтаксичних правил (ISO 9735) і міжнародному стандарті Довідника елементів торгових даних (ISO 7372). Він є набором правив і принципів обміну діловими даними меду промисловими підприємствами, експортерами, оптовими дистриб'юторами, організаціями постачання, адміністрацією і урядом. Стандарт формує одноманітно побудовані повідомлення. На базі EDI і UN/ EDIFAKT будуються національні і глобальні телекомунікаційні мережі, наприклад глобальна мережа BIMCOM або мережа морської космічної організації INMARSAT.
Для того, щоб ефективно управляти динамічною логістичною системою, необхідно у будь-який момент часу мати інформацію про детальний асортимент і стан матеріальних потоків на будь-якій стадії логістичного процесу. Ця проблема вирішується за допомогою використання ЕОМ і устаткування, здатного прочитувати різноманітні штрих-коди.