Економіка підприємства

Сучасний стан швейної промисловості України

Швейна галузь, як і легка промисловість України в цілому, на сьогоднішній день перебуває у незадовільному стані, що характеризується цілою низкою серйозних проблем, зокрема це: відсутність на внутрішньому ринку товарів вітчизняного виробництва та його тотальне заповнення дешевими, низькоякісними виробами іноземного походження, значну частку серед яких, займають товари «секонд-хенд»; застосування вітчизняними підприємствами давальницьких схем виробництва; погано розвинута інфраструктура галузі; недостатня інвестиційна та інноваційна діяльність; неконкурентоспроможність вітчизняної продукції як за ціною, так і за якістю. Зазначені проблеми вкрай негативно впливають на діяльність підприємств швейної промисловості, а головне – гальмують подальший розвиток галузі.

Оцінка ефективності використання оборотних активів підприємств гірничо-металургійного комплексу

Основнi запаси (приблизно 70% вiд загального обсягу розвiданих запасiв залiзних руд в Українi) та найбiльший обсяг її видобутку приходиться на Криворiзький залiзорудний басейн. Промисловi запаси руди Криворiзького басейну складають бiля 16 млрд.т. Запаси представленi як багатими (тими, що не потребують збагачення), так i бiдними рудами. Промисловi запаси багатих руд Криворiзького басейну складають бiльше 43% всiх розвiданих запасiв багатих руд в Українi. Вмiст залiза в багатих рудах в середньому складає 58,5%.

Аналіз економічної діяльності будівельних підприємств

В період економічної кризи будівельні організації України вимушені консервувати до 50% своїх виробничих потужностей. В результаті зросло число банкрутств будівельних підприємств, яке приблизно в 3 рази перевищило відповідний показник по іншим галузям матеріального виробництва. Треба визнати той факт, що на зниження обсягів будівельного виробництва вплинули не тільки міжнародна фінансова криза, але і значні прорахунки в стратегічному та тактичному плануванні економіко-організаційної діяльності будівельних організацій.

Поняття, склад і структура засобів виробництва

Сільськогосподарські підприємства мають бути забезпечені необхідною кількістю відповідних засобів виробництва і насамперед засобами праці, які називають основними засобами виробництва. Вони беруть участь у виробництві протягом кількох робочих циклів або років, і їх вартість переноситься на собівартість виробленої продукції або виконаної роботи відповідними частинами, хоча вони до кінця використання зберігають свою натуральну форму.

Формування структури основних виробничих фондів

Резерви кращого використання основних виробничих фондів полягають в удосконаленні їх структури: дотриманні оптимального співвідношення між виробничими і невиробничими фондами, фондами сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення, активними і пасивними, основними і оборотними.