Формування структури основних виробничих фондів

Резерви кращого використання основних виробничих фондів полягають в удосконаленні їх структури: дотриманні оптимального співвідношення між виробничими і невиробничими фондами, фондами сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення, активними і пасивними, основними і оборотними.

В окремих господарствах головна увага приділяється створенню основних фондів, а не збільшенню відповідних оборотних засобів. З цієї причини в таких господарствах спостерігається невідповідність: наявності тракторів, комбайнів, вантажних автомобілів і запасних частин до них; збільшення кількості добрив і недостачі відповідних машин тощо.

Але основні фонди не можуть ефективно функціонувати без певних розмірів оборотних засобів (трактори та автомобілі при дефіциті пального). Більшість спеціалістів рекомендують, щоб на 1 грн. основних припадало 0,5-0,6 грн. оборотних фондів. Саме при такому співвідношенні забезпечується найбільш ефективне їх використання.

Важливим шляхом підвищення економічної ефективності фондів є пропорційний розвиток окремих видів основних виробничих фондів. Це – дотримання оптимального співвідношення наявності окремих марок тракторів і причіпних знарядь до них, автомобілів і гаражів для їх зберігання тощо.

Багатьом підприємствам аграрного сектора АПК необхідно освоїти і такий шлях удосконалення структури фондів, як підвищення питомої ваги активної їх частини. Істотним напрямом підвищення ефективного використання основних фондів є вдосконалення їх структури. Важливо підвищувати їх частку в загальній вартості основних фондів. Тому пошук оптимальної виробничої структури основних фондів на підприємстві – найважливіший напрям поліпшення їх використання.

Основними факторами, які впливають на структуру основних виробничих засобів підприємства є: рівень автоматизації і механізації; рівень спеціалізації і кооперування; кліматичні та географічні умови розміщення підприємств.

Важливим етапом при формуванні структури устаткування є її аналіз. Аналіз складу основних засобів, виокремлення груп, підгруп, які складають структуру засобів праці, визначення їх частки та співвідношення дозволить конкретизувати, яка група основних засобів є найвагомішою у структурі та визначити співвідношення нових основних засобів та тих, які вже є в користуванні.

Кожному підприємству не байдуже, в яку групу основних виробничих засобів вкладати кошти. Воно зацікавлене в оптимальному підвищенні питомої ваги машин, устаткування, тобто активної частини основних засобів, які обслуговують процес виробництва і характеризують виробничі можливості підприємства. Від того наскільки ефективно використовуються наявні засоби праці, від їх відповідності сучасному етапу розвитку МТП, залежать і загальні результати роботи підприємства, створення принципово нових підходів до управління підприємством в цілому та основними засобами зокрема.

Таким чином, в умовах ринкової економіки, коли відтворення основних виробничих фондів підприємства здійснюють за рахунок власних або позичених (залучених) коштів, поліпшення використання цих фондів є важливим фактором росту ефективності виробництва на підприємстві і на цій основі – забезпечення стабілізації виробництва. Відтворення основних виробничих засобів – це процес безперервного їх поновлення. Розрізняють просте та розширене відтворення.

Просте відтворення основних виробничих засобів здійснюється у двох формах:

• заміна зношених або застарілих основних виробничих засобів;
• капітальний ремонт діючих основних засобів.

Розширене відтворення передбачає кількісне та якісне збільшення діючих основних засобів або придбання нових основних засобів, які забезпечують вищий рівень продуктивності устаткування.

Процес відтворення основних виробничих засобів має низку характерних ознак, зокрема:

• основні виробничі засоби поступово переносять свою вартість на вироблену продукцію;
• у процесі відтворення основних виробничих засобів одночасно відбувається рух їхньої споживної вартості;
• нарахуванням амортизаційних відрахувань здійснюється нагромадження в грошовій формі частково перенесеної вартості основних виробничих засобів на готову продукцію;
• основні виробничі засоби поновлюються в натуральній формі протягом тривалого часу.

Що створює можливість маневрувати коштами амортизаційного фонду.

Поліпшення використання діючих основних фондів і виробничих потужностей сільськогосподарських підприємств, у тому числі знову введених в експлуатацію, може бути досягнуте завдяки:

• підвищенню інтенсивності використання виробничих потужностей і основних фондів;
• підвищенню екстенсивності їхній навантаження.

Більш інтенсивне використання виробничих потужностей і основних фондів досягається насамперед за рахунок технічного удосконалювання останніх. Інтенсивність використання виробничих потужностей і основних фондів підвищується також шляхом удосконалення технологічних процесів; вибір сировини, її підготовка до виробництва відповідно до вимог заданої технології і якості продукції.

Поліпшення екстенсивного використання основних фондів припускає, з одного боку, збільшення часу роботи діючого устаткування в календарний період (протягом зміни, доби, місяця, кварталу, роки) і з іншого боку, збільшення кількості і питомої ваги діючого устаткування в складі всього устаткування, наявного на підприємстві й у його виробничій ланки.

Джерело: Сичова М.О., Кащенко Є.В. «Формування структури основних виробничих фондів сільськогосподарського підприємства»