Реалізація вибраної стратегії є найскладнішою стадією в процесі стратегічного управління конкурентоспроможністю підприємства. Важливою властивістю реалізації стратегії є те, що воно не тільки може через погане здійснення виконання хорошої стратегії створити для організації трудності, але також і те, що за умови хорошого здійснення воно може дати організації шанс на успіх, навіть якщо і були допущені помилки при виробленні стратегії. Хороше виконання стратегії володіє здатністю компенсації негативних наслідків, які можуть виникати при здійсненні стратегії унаслідок недоліків, що є у неї, або ж через появу в середовищі непередбачених змін.

Визначення стратегії формування і розвитку конкурентоздатного потенціалу промислового підприємства залежить від конкретної ситуації, в якій воно знаходиться. Як було сказано вище, в найзагальнішому вигляді стратегія – це генеральний напрям дії організації, проходження якому в довгостроковій перспективі повинно привести її до мети. Таке розуміння стратегії справедливе тільки при розгляді на верхньому рівні управління організації. Для нижчого рівня в ієрархії стратегія верхнього рівня перетворюється на мету, хоча для вищого рівня вона була засобом. Наприклад, стратегії поведінки на ринку, розроблені для конкурентоздатного потенціалу промислового підприємства в цілому, для маркетингового потенціалу виступають у вигляді цільових установок.

Робота по становленню і розвитку конкурентоздатного потенціалу промислового підприємства повинна йти у напрямі безперервного вдосконалення системи управління виробництвом. Управління конкурентоспроможним потенціалом підприємства є процес, в якому діяльність, направлена на досягнення мети, розглядається не як одноразова, а як серія безперервних, взаємозв'язаних дій – функцій управління, об'єднаних процесами комунікацій і ухвалення рішень, що пов'язують.

Термін «синергетика» походить від грецького «синергос», що означає той, що «разом діє». Саме укладений в цьому слові сенс колективного ефекту дозволив Г. Хакену дати назву новому науковому напряму, пов'язаному з вивченням закономірностей нерівноважних процесів. Ідеї синергетики і навіть сам термін «синергетика» пам'яталися ще в 40-х роках, тобто до «століття кібернетики» Б.Р. Фуллер, визнаний архітектор, фахівець з дизайну, прикладного мистецтва і додатку математики, назвав синергетикою вчення про самоорганізацію систем, але свою книгу "Синергетика" опублікував тільки в 1982 р.

З-поміж різноманітних методів оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства найцікавішими для дослідника є прикладні моделі, які поєднують кілька класифікаційних ознак, тому цілком справедливо буде докладніше розглянути принаймні три з них.

Індикаторний метод оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства за економічними і соціальними стандартами було запропоновано російськими дослідниками в підручнику „Рыночная зкономика” 1992 р. видання. Він дає можливість інтегрально оцінити конкурентоспроможність потенціалу підприємства з економічного й соціального боку, що є дуже суттєвим на даному етапі розвитку виробничих систем.