Трансфертні (внутрішньофірмові) ціни – це ціни, вживані при передачі товарів в рамках міжнародних і транснаціональних корпорацій і підприємств, у тому числі між їхніми підрозділами, розташованими в різних країнах. При трансфертному ціноутворенні передача продукції здійснюється за цінами, які у декілька разів нижче ринкових. Часто трансфертна ціна дорівнює собівартості продукції.

В умовах ринкової економіки комерційний успіх будь-якого підприємства багато в чому залежить від правильно вибраної стратегії і тактики ціноутворення на товари і послуги. Складність ціноутворення полягає в тому, що ціна – категорія кон'юнктурна. На її рівень істотно впливає комплекс політичних, економічних, психологічних і соціальних чинників.

Існує три основні цілі цінової політики:

• забезпечення збуту;
• максимізація прибутку;
• утримання своєї частки ринку.

Встановлення ціни є одним з найважливіших етапів цінової політики підприємства. Однак насамперед необхідно проаналізувати напрямки діяльності підприємства для чого треба мати інформацію про ринок, його стан, зміни та товар, інформацію про конкурентів та урядову політику в галузі ціноутворення, інформацію про виробництво, витрати та валові доходи.

Нині застосовуються різноманітні методи розрахунку ціни:

• витратні методи,
• розрахунок ціни залежно від попиту споживачів.

Ринкове ціноутворення базується на загальних об’єктивних і суб’єктивних законах, що діють у суспільстві. Головними з них є закони вартості, пропозиції, товарно-грошового обігу, корисності благ.

Найважливішими елементами методології ціноутворення є принципи ціноутворення:

• науковість,
• цільова спрямованість,
• безперервність,
• єдність процесу ціноутворення.

В залежності від області використання розрізняють шість основних видів цін.

До них відносяться оптові, закупочні, роздрібні, кошторисні ціни будівництва, тарифи на послуги, світові ціни.

Оптова ціна використовується промисловими та іншими підприємствами (організаціями) для визначення обсягу виробництва та реалізації продукції та отримання необхідного прибутку. Вона використовується, як правило, при реалізації продукції між юридичними особами. Оптова ціна підприємства складається з собівартості та прибутку.

Ціна виробника (заводська ціна) включає повну собівартість та нормальний прибуток.