У період інтеграції України у світовий фінансовий простір регулювання банківської діяльності посідає одне з провідних місць у дослідженнях вітчизняних науковців, оскільки банківська сфера відіграє значну роль у розвитку економічних процесів, які відбуваються в країні. За таких умов необхідно здійснювати постійне та адекватне банківське регулювання на державному рівні.

Зa сучaсних умoв рoзвитку бaнківськoї системи гoлoвне зaвдaння банків пoлягaє у пoшуку реaльних шляхів мінімізaції ризиків тa oтримaнні дoстaтніх прибутків для збереження кoштів вклaдників і підтримaння життєдіяльнoсті бaнку. Успішне вирішення цієї склaднoї прoблеми пoтребує викoристaння бaгaтьoх метoдів, прийoмів, зaсoбів, систем тa рoзрoбки нoвих підхoдів дo упрaвління aктивaми і пaсивaми бaнку.

Одним з головних завдань, що постають перед керівництвом банку є правильна розробка кредитної політики. Кредитна політика повинна охоплювати найважливіші елементи та принципи організації кредитної роботи в банку, визначати пріоритетні напрями кредитування, а також перелік кредитів, які не повинні входити до кредитного портфеля. Сьогодні кредитна політика будь-якого банку – це частина філософії банківського бізнесу, яка визначає внутрішньо банківську процедуру видання кредиту, документообіг, моніторинг за кредитним портфелем, роботу з проблемними кредитами, встановлення процентних ставок по кредиту.

В умовах становлення і формування кредитно-грошової системи нашої країни, комерційні банки, як регулятори грошового обороту, центри акумуляції грошових ресурсів та їх перерозподілу, надають ключовий вплив на розвиток економіки країни.

Багаторічні спостереження банкрутства банків показують, що банк не одразу втрачає свою фінансову стійкість і не одразу стає банкрутом – проблеми починаються з нестачі ліквідності та платоспроможності. Найчастіше основною причиною банкрутств комерційних банків стають прорахунки в управлінні основними видами банківських ризиків. Тому у постійному протистоянні між спробами видати якомога більше позичок, щоб забезпечити високу норму прибутку, і підтримкою потрібного рівня платоспроможності, що зумовлює необхідність володіння певними резервами, найчастіше це призводить до втрати фінансової стійкості банку.

У нашій країні більша частина населення не спроможна купувати товари тривалого користування з поточних доходів. Тому набуває актуальності надання поточних кредитів споживачам для задоволення власних потреб. Споживчий кредит – це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на власні потреби.