Мінімізація ризиків факторингу в банку

Факторинг використовується без застави, що потребує використання злагодженої системи оцінки ризиків та якісного ризик-менеджменту для збільшення його ефективності. Через це потрібно провести класифікацію ризиків за факторингом та скласти інструменти для впливу на ці ризики з метою їх мінімізації.

Ризики факторингу в банку ділять на специфічні та не специфічні:

Згідно рисунку, специфічні ризики факторингу можуть виникати зі сторони клієнта (постачальника) чи дебітора (покупця), у результаті чого фактор може понести збитки.

Кредитний ризик пов’язаний з несплатою, неповною або несвоєчасною сплатою покупцем отриманих їм товарів внаслідок його неплатоспроможності, недобросовісності або порушення продавцем умов контракту.

Ризик прострочення платежу виникає у дебіторів внаслідок касових розривів, нестачі коштів для покриття поточних витрат.

Ризик невиконання постачальником умов договору поставки пов'язаний з ризиком поставки неякісної продукції і ризиком повернень. Незважаючи на те, що фактор приймає до фінансування тільки акцептований покупцем рахунок – фактури, однак, існує ризик повернення товару через наявність браку або невідповідності поставки умовам контракту. Таким чином, фактор може профінансувати поставку, по якій виплачений постачальнику розмір фінансування виявиться більше розміру реальних вимог банку до дебітора, що залишився після повернення частини продукції. Крім того, можливі випадки, коли навіть при повній відповідності якості покупець може повернути товар з причини неможливості його реалізації.

Ризик невиконання постачальником умов договору факторингу включає в себе ризик несплати комісії за факторингове обслуговування і ризик невиконання зобов'язань регресу.

Ризик шахрайства виникає в силу специфіки факторингу, як з боку постачальника, так і покупця, або в результаті їх спільного змови. Наприклад, фактору для фінансування можуть бути надані рахунки-фактури під фіктивні поставки, рахунки-фактури за простроченими поставкам, рахунки-фактури, виставлені на фірми-одноденки або на афілійовані з постачальником компанії.

Ще одним видом шахрайства подвійний факторинг, при якому клієнт укладає два договори факторингу з різними фінансовими агентами і отримує подвійне фінансування за одною поставкою.

Способи мінімізації специфічних ризиків за факторингом представлені у таблиці:

Неспецифічні (загальні) ризики – це ризики, які характерні як для факторингових, так і для інших фінансових продуктів.

Процентний ризик – це ризик різкої зміни ринкової вартості ресурсів, що впливає на результат економічної діяльності. Він є невід'ємною частиною факторингової діяльності, оскільки фактор не тільки отримує проценти за надання факторингового фінансування, а й сам платить проценти за кошти, залучені для поповнення оборотного фонду.

Валютний ризик виникає при міжнародному факторингу і призводить до курсових втрат при переказі коштів з валюти покупця в валюту продавця. Зміна курсу іноземної валюти у бік підвищення несе в собі негативні наслідки для банків, оскільки, з одного боку, обмежує їх фінансовий потенціал, а, з іншого, викликане цим зростання цін на товари клієнта та вимагає від фактора більшої кількості коштів для авансування. Оцінка валютного ризику вимагає додаткових витрат, що, в свою чергу, підвищує вартість факторингових послуг.

Операційний ризик – це ймовірність виникнення прямих або непрямих втрат у фактора в результаті недоліків або помилок у внутрішніх процесах, недостатньої кваліфікації співробітників, збоїв у роботі інформаційних, телекомунікаційних систем та обчислювальної техніки.

Економічний ризик пов'язаний з економічною ситуацією в країні, можливими кризовими явищами в економіці.

Політичний ризик збільшує ризик можливих втрат фактора і його клієнтів в силу нестійкості політичного режиму в країні, в результаті націоналізації, приватизації та інших подій. Ці ризики найбільш характерні для міжнародного факторингу і пов'язані з неможливістю виконати зобов'язання за договором через зміну політичної ситуації в країні покупця або продавця.

Системний ризик виражається в тому, що неспроможність одного з учасників системи фінансових відносин зробить неможливим для інших учасників виконання їх зобов'язань (включаючи розрахунки за зобов'язаннями) при настанні терміну платежу.

Законодавчий ризик являє собою ризик виникнення у фактора збитків внаслідок недотримання вимог нормативно-правових актів, відсутність правових норм з регулювання окремих питань, що виникають у процесі факторингової діяльності, порушення контрагентами умов укладених договорів та ін.

Галузевий ризик виникає в тому випадку, коли в портфелі фактора більша частина клієнтів належить до високоризикованої галузі, яка або слабо розвивається, або перебуває під державним контролем (наприклад, нафтовидобувна галузь).

Способи мінімізації не специфічних ризиків за факторингом представлені у таблиці:

Неможливо повністю запобігти появи ризиків факторингу, але можливо їх ліквідувати на початковому етапі. Завдяки створенню якісної системи ризик-менеджменту можливо мінімізувати та ліквідувати ризики факторингу.

Джерело – Бодан К.В. «Мінімізація ризиків факторингу в банку»