Демократичний розвиток країни передбачає ефективне функціонування територіальних громад, здатних вирішувати питання самоврядного розвитку. Така здатність потребує відповідного фінансового забезпечення, що реалізується через формування місцевих бюджетів.

Облікова політика бюджетної установи – це сукупність визначених в межах чинного законодавства принципів, методів і процедур, що використовуються бюджетною установою для складання і подання звітності. Вона базується на основних принципах бухгалтерського обліку. Принципи бухгалтерського обліку в бюджетних установах – це нормативні вимоги, з дотриманням яких здійснюються функції бюджетних установ.

Протягом тривалого часу бюджетна система України перебуває в скрутних умовах. Це було спричинено рядом негативних факторів, а саме: дефіцитом обсягу затверджених бюджетних асигнувань та відсутністю гарантій отримання коштів у затверджених обсягах. За таких умов у попередні роки помітно впала адміністративна дисципліна щодо розробки та затвердження кошторисів доходів та видатків. На етапі планування не опрацьовувалися за всіма чинними регламентами економічні показники, які мали бути покладені і в основу бюджетних запитів, і в основу кошторисів доходів та видатків.

Загострення проблем бюджетного дефіциту в Україні вимагає пошуку нових інструментів і процедур для контролю державних витрат. У цьому контексті актуальним є вивчення досвіду розвинених країн світу із формування звітів по податкових витратах бюджету.

Умови кризи вимагають трансформації парадигми економічних взаємозв'язків між центром і регіонами у рамках бюджетного процесу у напрямі посилення вектора розвитку їх самостійності та самодостатності. Для державного бюджету та бюджетів регіонів характерним є дефіцит ресурсів. В 2012 р. дефіцит зведеного державного бюджету складав 46,9 млрд. грн., регіони виконали бюджети з дефіцитом 120,4 млрд. грн.