Ефективне управління витратами неможливе без удосконалення їх класифікації з огляду на різноманітні потреби планування, обліку, аналізу й контролю. Вважаємо, що управління витратами матиме максимальну ефективність, якщо їхня класифікація забезпечить вирішення таких завдань:

• логічний поділ витрат та можливості проведення їх повного й глибокого аналізу;
• організація системи обліку та звітності для цілей ефективного управління витратами;
• встановлення центрів персональної відповідальності за формування витрат в окремих підрозділах підприємства, тобто віднесення витрат на відповідні підрозділи, служби, функції або окремих осіб підприємства;
• прогнозування, планування й складання кошторису витрат на майбутній період з урахуванням особливостей діяльності підприємства;
• належний контроль витрат.

Вітчизняні ринкові реформи передбачають перебудову економіки шляхом становлення і розвитку конкурентного середовища. Це може бути досягнуто за умови розвитку підприємств, посиленні їхньої конкурентоспроможності. Сьогодні проблеми управління конкурентоспроможністю підприємства привертають все більшу увагу керівництва підприємств, оскільки обсяги реалізації товарів безпосередньо залежать від їх конкурентоспроможності.

Тенденції розвитку внутрішньо і торгівлі є одним із наочних індикаторів економічного розвитку держави. Внутрішня торгівля займає особливе місце в економічній системі України та в її соціальній сфері.

Накопичений досвід управління показує, що торговельне підприємство слід розглядати як важливу, складну і відкриту систему, яка спрямована на задоволення потреб споживачів у продукції при мінімальних витратах та максимізацію прибутку шляхом ефективного використання своїх можливостей на ринку.

1) Яке визначення характеризує роздрібний товарооборот як економічну категорію?

1. Кількість товарів масового споживання за групами та окремими найменуваннями, що реалізовані кінцевим споживачам.

2. Сума грошей за товари й послуги, реалізовані через роздрібну мережу та підприємства громадського харчування (правильна відповідь).

3. Кількісна та якісна характеристика товарної маси, яка переходить із сфери виробництва до сфери споживання.

4. Сукупність економічних відносин, які виникають у процесі обміну грошових коштів на товари масового споживання.