В охороні громадського порядку і безпеки, в профілактиці правопорушень важлива роль належить дільничним інспекторам міліції. Це пояснюється, по-перше, тим, що на території адміністративної дільниці, яка обслуговується в місті або сільській місцевості, вони виконують основний обсяг профілактичних та правоохоронних функцій, покладених законом на міліцію. По-друге, дільничні інспектори в своїй діяльності повсякчасно підтримують зв'язок з населенням, трудовими колективами, громадськими організаціями, оскільки громадяни і представники зазначених організацій з усіх питань охорони громадського порядку і профілактики правопорушень звертаються безпосередньо в громадські пункти охорони порядку або до дільничних інспекторів, які покликані надійно захищати їх права та інтереси від злочинних посягань.

Дослідження правових підстав проведення окремих адміністративних процедур, зокрема пов’язаних із прикордонним контролем, є одним із аспектів адміністративної реформи що проводиться в Україні, завданням якої є «удосконалення адміністративного законодавства шляхом систематизації адміністративно-процедурних (процедуральних) норм».

Право регламентує найважливіші суспільні відносини у сфері громадського порядку: між державними органами; громадянами; громадянами і державними органами; державними органами та громадськими організаціями; громадськими організаціями й органами виконавчої влади тощо. В системі державно-правових (юридичних) засобів впливу на забезпечення суспільних відносин у сфері охорони громадського порядку переважають адміністративно-правові форми.

Вважаємо, що методологічним орієнтиром для пізнання феномену норми адміністративного права повинна стати критична переоцінка кожним науковцем того усталеного постулату, що в певній обраній для себе системі методів наукового пізнання одні із методів можуть бути визнані як такі, що «переважають» над іншими чи є більш цінними для звершення наукових відкриттів. Слід зазначити, що подібні методологічні орієнтири вкладаються в свідомість дослідників вже давно через пропозиції використовувати певні класифікації методологій. Так, зокрема, свого часу правознавцям було запропоновано керуватися як загальним – тільки діалектико-матеріалістичним методом, з можливим паралельним використанням загальних, спеціальних і приватних методів. Проте, окремі вчені хоча й передбачали, що зазначені методологічні обмеження не зможуть ефективно позначитися на якісному розвитку юридичної науки, при цьому все-таки не знайшли нічого кращого, як запропонувати науковому співтовариству піти шляхом, обмеженого іншими крайнощами методологічного ряду.

Останнім часом кількість іммігрантів, які законним шляхом перебувають на території України збільшується. Перш за все це пов’язано вдалим географічним місцезнаходженням, сприятливими кліматичними умовами, а також загальнодержавним напрямком України у європейське співтовариство, виходом на міжнародну торгову арену. За для надання сприятливих умов проживання іноземців та осіб без громадянства в Україні, за ними закріплюються, на законодавчому рівні, права, обов’язки та заборони. Проте даним особам, як і громадянам України, властива така особливість як здійснення адміністративних правопорушень, наслідком таких діянь є адміністративна відповідальність.