Кримінальна відповідальність передбачена Кримінальним кодексом (КК) України і настає лише за суспільно небезпечне винне діяння (дію або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

Особливістю кримінальної відповідальності, в тому числі кримінальної відповідальності за аграрні злочини, є те, що суспільна небезпечність діяння, його караність і кримінально-правові наслідки можуть бути визначені лише кримінальним законом. Притягти особу до кримінальної відповідальності можна лише за наявності вини в її діянні і настанні відповідних наслідків. На відміну від КпАП, КК не систематизує злочини, вчинені в аграрній сфері, в окремий розділ. Власне, останні містяться у різних розділах Кодексу, окремі з них можуть і не мати аграрного спрямування. Так, розділ VI Особливої частини КК «Злочини проти власності» було доповнено ст. 197-1, яка передбачає відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво.

Згідно із ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Матеріальна відповідальність сільськогосподарських працівників є самостійним видом юридичної відповідальності. Її правову основу становить КЗпП та статут господарства.

Суть застосування матеріальної відповідальності полягає в тому, що передбачаючи відповідальність законодавець виходить із того, що працівники повинні сумлінно ставитись до своїх обов’язків, а заподіяна шкода обов’язково має бути компенсована.

Для притягнення до матеріальної відповідальності необхідно встановити такі обставини:

• факт протиправності діяння;
• факт заподіяння матеріальної шкоди підприємству, визначити розмір шкоди;
• встановити причинний зв’язок між шкодою і протиправною дією чи бездіяльністю.

Підстава дисциплінарної відповідальності – дисциплінарний проступок.

Дисциплінарне стягнення застосовується органом, якому надано право приймати на роботу або обирати чи затверджувати на посаду, наприклад, правління, загальні збори.

Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільненні лише тільки тим органом, який їх обрав.

При притягненні до дисциплінарної відповідальності необхідно враховувати:

• небезпечність проступку;
• обставини при яких він скоєний;
• особу порушника;
• його трудову діяльність і відношення до праці.

Під відповідальністю слід розуміти негативні наслідки для особи, яка вчинила правопорушення. Також відповідальність слід розглядати як застосування до особи, що вчинила правопорушення, заходів примусового характеру.

В аграрному праві відповідальність являє собою комплексний правовий інститут, який охоплює сукупність юридичних норм, що закріплюють види, засоби й порядок застосування заходів за порушення в сільськогосподарському виробництві. Види й засоби відповідальності порушників норм аграрного законодавства склалися в традиційних галузях права. Вони мають міжгалузеву або загальноправову сферу дії, тому їх активно застосовують з метою охорони правопорядку в аграрному секторі економіки.