Сучасні тенденції розвитку внутрішньої торгівлі України

Тенденції розвитку внутрішньо і торгівлі є одним із наочних індикаторів економічного розвитку держави. Внутрішня торгівля займає особливе місце в економічній системі України та в її соціальній сфері.

Метою роботи є дослідження сучасних тенденцiй розвитку внутрішньої торгівлі в Україні. Вивченням цього питання також займалася значна кількість фахівців, серед яких праці Л.О. Омелянович, Н.І. Яркової, І.В. Сороки, А. Кріє, Ж. Жаллє та інших. Сьогодні ця проблема є досить актуальною.

Внутрішня торгівля характеризується наявністю домінуючої частки приватного капіталу, сталою позитивною динамікою обсягу роздрібного товарообороту, збільшенням чисельності приватних підприємців.

У 2008 році обсяг реального валового внутрішнього продукту становив 949,8 млрд. гривень, а оборот роздрібної торгівлі – 449,3 млрд. гривень. Проте на сьогодні темпи збільшення обороту роздрібної торгівлі у порівнянних цінах уповільнилися на 14,3 відсотка через зменшення обсягу споживчого попиту, зумовлене уповільненням зростання реальних доходів населення та підвищенням вартості імпортної продукції внаслідок істотної девальвації національної валюти.

За темпами підвищення валової до даної вартості у 2008 році торгівля посідала третє місце серед галузей економіки. Площа торговельних об'єктів збільшилася за останні п'ять років на 35,3 відсотка, зокрема у містах - на 52 відсотки, за рахунок відкриття нових великих магазинів. Протягом останніх п'яти років населення надавало перевагу стаціонарним торговельним об'єктам. Кількість роздрібних ринків за зазначений період зменшилася на 3 відсотки. Питома вага реалізації товарів на ринках скоротилась у 2008 році до 26,3 відсотка обсягу продажу споживчих товарів.

У 2008 році оптовий товарооборот одного такого підприємства становив у середньому 14,5 млн. гривень. При цьому на 14,1 відсотка оптових торговельних підприємств припадає основна частка оптового товарообороту (92 відсотки). Зазначені підприємства не мають достатньої кількості сучасно обладнаних складів, на яких упроваджено новітні технології складської обробки товарів. Станом на 1 січня 2009 р. лише 8,5 відсотка підприємств мали власні склади.

На нашу думку, спостерігається збільшення товарообороту між оптовими торговельними підприємствами, що призводить до зростання роздрібних цін.

Зберігається стійка тенденція до зменшення кількості юридичних осіб, що провадять діяльність у сфері роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, у зв'язку з переходом до оподаткування за спрощеною системою та одночасним збільшенням кількості фізичних осіб – підприємців.

Стратегічними цілями розвитку внутрішньої торгівлі України є:

  • задоволення потреби населення, зокрема малозабезпечених верств, у високоякісних товарах та послугах, запобігання необґрунтованому зростанню цін на споживчому ринку, в тому числі на соціально значущі продовольчі товари;
  • запровадження сучасних стандартів торговельного і побутового обслуговування;
  • розвиток конкуренції у сфері оптової та роздрібної торгівлі;
  • оптимізація і структурна перебудова торговельної мережі;
  • урегулювання відносин, пов'язаних з організацією та функціонуванням роздрібних ринків, створення умов для продажу сільськогосподарської продукції безпосередньо її виробниками;
  • удосконалення системи показників статистичного спостереження за діяльністю підприємств торгівлі;
  • поліпшення іміджу робітничих професій у сфері торгівлі та послуг, удосконалення системи підготовки спеціалістів вищими та професійно-технічними навчальними закладами; - налагодження соціального діалогу між громадськими, профспілковими об'єднаннями, організаціями роботодавців у сфері торгівлі, центральними та місцевими органами виконавчої влади. Виконання сучасних тенденцій розвитку внутрішньої торгівлі України дасть змогу забезпечити:
    • збільшення щороку обороту роздрібної торгівлі на 22-27 відсотків;
    • щорічне надходження до державного та місцевих бюджетів коштів від сплати податків і зборів в обсязі 24-28 млрд. гривень (до 2012 року – близько 98 млрд. гривень);
  • збільшення торговельної площі:
    • у цілому до 360 кв. метрів на 1000 жителів, що на 54 кв. метри більше, порівняно з 2008 роком, зокрема площі для торгівлі товарами щоденного попиту – до 144 кв. метрів, непродовольчими товарами періодичного та епізодичного попиту – до 216 кв. метрів (відповідно на 22 і 34 кв. метри);
    • у містах – до 425 кв. метрів, у сільській місцевості – до 296 кв. метрів на 1000 жителів (відповідно на 66 і 46 кв. метрів);
  • додаткове працевлаштування громадян та збільшення чисельності працівників у сфері торгівлі на 18 відсотків.

Підсумовуючи вже розглянути проблемні моменти обраної теми, необхідно зробити висновок, що прийняття Закону «Про внутрішню торгівлю» сприятиме упорядкуванню торгівельної діяльності, забезпечить скоординовану діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, дозволить створити конкурентне середовище, залучити інвестиції у сферу внутрішньої торгівлі, підвищити рівень торгівельного обслуговування населення та захисту споживачів.

Джерело: Пирогова М.В., Долгих Р. «Сучасні тенденції розвитку внутрішньої торгівлі України»