Кількісні обмеження в зовнішній торгівлі

Кількісні обмеження в зовнішній торгівлі – комплекс адміністративних методів нетарифного протекціонізму (неопротекціонізму), що використовується національними країнами для обмеження імпорту іноземних товарів на внутрішній ринок. Кількісні обмеження в зовнішній торгівлі зумовлені дією тенденції до заміни митних тарифів заходами нетарифного протекціонізму (запровадженням кількісних обмежень, технічних стандартів та умов, екологічними нормами тощо), оскільки митні тарифи неспроможні повністю захистити внутрішній ринок. Найважливіший засіб таких обмежень – квотування, тобто кількісні або вартісні обмеження імпорту, запроваджені державою на визначений термін на певні товари або послуги.

Найважливіші форми квотування (контингування): тарифне (встановлення пільгових митних тарифів на певну кількість імпортних товарів, перевищення якої передбачає встановлення вищих митних тарифів), одностороннє (встановлення максимальних обсягів імпорту впродовж певного періоду для багатьох або окремих країн), контингування через видачу ліцензій, двостороннє (встановлення певного обсягу імпорту, з одного боку, та розподіл ліцензій іноземною державою – з іншого), змішане контингування (встановлення частки імпортної сировини, необхідної для виготовлення національних виробів). Використання цих форм забезпечує сповільнення темпів інфляції, стабілізацію валютних курсів всередині країни та зниження обсягів зовнішньої торгівлі інших держав у країну, що застосовує кількісних обмежень в зовнішній торгівлі, а також певну переорієнтацію цієї торгівлі в інші держави, які не використовують такі обмеження. До кількісних обмежень в зовнішній торгівлі вдаються й міжнародні організації.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.