Валютне обмеження
Валютне обмеження – система законодавчих або адміністративних правил, спрямованих на обмеження операцій з іноземною валютою, золотом та деякими іншими валютними цінностями. Встановлюються для підтримки курсів національної валюти, урівноваження платіжних балансів концентрації валютних ресурсів у руках держави для посилення міжнародної ліквідності країни, недопущення валют них спекуляцій тощо.
Основні види валютних обмежень:
- заборона вільного продажу й купівлі іноземної валюти,
- обов'язковий продаж (або здача) іноземної валюти державі за офіційним курсом,
- регулювання процесу вивезення капіталу, грошових переказів (впровадження особливого порядку на цю операцію) тощо,
- ліцензування для комерційних банків права здійснювати валютні операції.
Вперше валютні обмеженні було запроваджено в деяких країнах (Німеччина, Австро-Угорщина та ін.) під час Першої світової війни, посилилися під час кризи 1929-33, а в роки Другої світової війни валютні обмеження – майже в усіх розвинутих країнах(крім США та Швейцарії). У 50-ті валютні обмеження дещо послабилися, наприклад у Франції була дозволена вільна торгівля золотом всередині країни введена оборотність валют в Італії, Бельгії та інших країнах. Ступінь валютних обмежень залежить від багатьох економічних показників стабільності курсу національної валюти, стану торговельного і платіжного балансів, економічної кон'юнктури тощо. У багатьох державах зберігаються валютні обмеження щодо поточних операцій платіжного балансу, операцій з рухом капіталів щодо термінів обміну іноземної валюти на національну в розрахунках у сфері міжнародної торгівлі товарами і послугами, в деяких країнах (Франція, Італія, Канада та ін.) забороняється або потрібний дозвіл для відкриття рахунків у іноземній валюті всередині країни та за кордоном, у Швейцарії контролюються відсоткові ставки, які виплачують банки по вкладах нерезидентам, а також купівля іноземцями цінних паперів та ін. В Україні обіг іноземної валюти заборонено в 1995. Впорядковується система обліку й постійного контролю за оборотом іноземної валюти. Проте ці заходи не змогли послабити “доларизації” економіки.
Валютне обмеження – умова в міжнародних кредитних та платіжних угодах і контрактах, що передбачає страхування кредитора або експортера від ризику знецінення валюти платежу. Згідно з валютного застереження, сума грошових зобов'язань змінюється відповідно до зміни курсового співвідношення між валютою платежу та іншою, більш стійкою валютою. У валютному застереженні використовується валюта угоди чи інша валюта або Міжнародна розрахункова одиниця. В умовах “плаваючих” валютних курсів, для яких характерне значне коливання валют, у валютному застереженні може бути використана комбінація з декількох валют, або валютний кошик. Валютне застереження через відсутність досвіду та фахівців ще недостатньо застосовувалося в 90-х у практиці підприємств України.
Джерело:
Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.