Валютне обмеження

Валютне обмеження – система законодавчих або адміністративних правил, спрямованих на обмеження операцій з іноземною валютою, золотом та деякими іншими валютними цінностями. Встановлюються для підтримки курсів національної валюти, урівноваження платіжних балансів концентрації валютних ресурсів у руках держави для посилення міжнародної ліквідності країни, недопущення валют них спекуляцій тощо.

 

Основні види валютних обмежень:

  1. заборона вільного продажу й купівлі іноземної валюти,
  2. обов'язковий продаж (або здача) іноземної валюти державі за офіційним курсом,
  3. регулювання процесу вивезення капіталу, грошових переказів (впровадження особливого порядку на цю операцію) тощо,
  4. ліцензування для комерційних банків права здійснювати валютні операції.

Вперше валютні обмеженні було запроваджено в деяких країнах (Німеччина, Австро-Угорщина та ін.) під час Першої світової війни, посилилися під час кризи 1929-33, а в роки Другої світової війни валютні обмеження – майже в усіх розвинутих країнах(крім США та Швейцарії). У 50-ті валютні обмеження дещо послабилися, наприклад у Франції була дозволена вільна торгівля золотом всередині країни введена оборотність валют в Італії, Бельгії та інших країнах. Ступінь валютних обмежень залежить від багатьох економічних показників стабільності курсу національної валюти, стану торговельного і платіжного балансів, економічної кон'юнктури тощо. У багатьох державах зберігаються валютні обмеження щодо поточних операцій платіжного балансу, операцій з рухом капіталів щодо термінів обміну іноземної валюти на національну в розрахунках у сфері міжнародної торгівлі товарами і послугами, в деяких країнах (Франція, Італія, Канада та ін.) забороняється або потрібний дозвіл для відкриття рахунків у іноземній валюті всередині країни та за кордоном, у Швейцарії контролюються відсоткові ставки, які виплачують банки по вкладах нерезидентам, а також купівля іноземцями цінних паперів та ін. В Україні обіг іноземної валюти заборонено в 1995. Впорядковується система обліку й постійного контролю за оборотом іноземної валюти. Проте ці заходи не змогли послабити “доларизації” економіки.

Валютне обмеження – умова в міжнародних кредитних та платіжних угодах і контрактах, що передбачає страхування кредитора або експортера від ризику знецінення валюти платежу. Згідно з валютного застереження, сума грошових зобов'язань змінюється відповідно до зміни курсового співвідношення між валютою платежу та іншою, більш стійкою валютою. У валютному застереженні використовується валюта угоди чи інша валюта або Міжнародна розрахункова одиниця. В умовах “плаваючих” валютних курсів, для яких характерне значне коливання валют, у валютному застереженні може бути використана комбінація з декількох валют, або валютний кошик. Валютне застереження через відсутність досвіду та фахівців ще недостатньо застосовувалося в 90-х у практиці підприємств України.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.