Девальвація

Девальвація – (лат. de – префікс, що означає донизу і valeo – коштувати) – здійснюване державою у законодавчому порядку зниження обмінного курсу власної грошової одиниці щодо валюти іншої країни. Девальвація – один із варіантів грошової реформи, спрямованої на оздоровлення грошового обігу, стабілізацію національної валюти. Девальвація широко застосовується у світовій практиці.

За золотого стандарту вона означала обмін паперових грошей на металеві за зниженим курсом або офіційне зниження золотого вмісту національної грошової одиниці, внаслідок чого вона обмінювалася на меншу кількість золота із впровадженням Бреттон-Вудською угодою (1944) золотодоларового стандарту. Девальвація виявляється у зміні курсу національної валюти щодо американського долара і водночас до всіх інших валют Бреттон-Вудська валютна система передбачала існування жорстко фіксованих валютних курсів. Тривале відхилення ринкового курсу від фіксованого в межах, що перевищує 1%, спричиняло девальвацію. Вона була неминучою, коли держава неспроможна була підтримувати курс своєї національної валюти на офіційному рівні через ринкові інтервенції (скуповування власної валюти або продаж іноземної). В рамках дії цієї валютної системи (1944-71) мали місце три масові девальвації грошових одиниць західних країн. Перша (1949) охопила 37 країн, які знизили курс своїх валют щодо американського долара на 12-30%. Друга (1967) – 26 країн, зниження їх обмінного курсу щодо долара становило 5-25%. Третя (1971) була спричинена девальвацією самого долара США, що зумовило девальвацію валют більшості країн – членів МВФ. Водночас валюти деяких країн (Бельгії, Голландії, ФРН і Японії) були ревальвовані. Девальвація долара передувала відміна державою конвертованості його в золото, що означало демонетизацію долара і крах Бреттон-Вудської валютної системи. Нова валютна система, оформлена угодою країн – членів МВФ в Кінгстоні на Ямайці(1976), отримала назву Ямайської. Фіксовані валютні курси були замінені „плаваючими”. Вартість валюти визначається нині співвідношенням попиту і пропозиції на валютному ринку. За цих умов виникає ринкова девальвація валюти, що означає зниження на ринку ціни національної валюти, вираженої в інших валютах, зокрема в доларах. Небезпека ринкової девальвації потребує управління валютним паритетом.

Розрізняють короткотермінове та довготермінове регулювання ринкового курсу валюти. Короткотермінове – здійснюється за допомогою ринкової інтервенції і має наметі згладжування поточної (часто спекулятивної) зміни курсів. Стабілізація національної валюти в довготерміновому періоді потребує посилення конкурентоспроможності продукції країни на світових ринках, досягнення позитивного сальдо платіжного балансу, подолання інфляції.

Неможливість подолати ринкову девальвацію диктує необхідність проведення офіційної девальвації, яка часто лише закріплює фактичне знецінення грошей внаслідок інфляції. Подібна ситуація склалася в Україні в перші роки її незалежності, коли Національний банк час від часу офіційно знижував курс вже знеціненого на ринку українського карбованця щодо інших валют. 3 жовтня 1994 постановою Національного банку запроваджено порядок, згідно з яким офіційний курс карбованця (з серпня 1996 – гривні) щодо долара США, німецької марки російського та білоруського рублів визначається на підставі результатів торгів на Українській міжбанківській валютній біржі. Щодо інших іноземних валют цей курс визначається за допомогою крос-курсів Франкфуртської та Московської міжбанківської валютних бірж і крос-курсів, що їх публікує газета "Financial Times" В 1998 українська валюта була девальвована на 82%. У сучасному світі сформувалися валютні блоки – угоди декількох країн про фіксацію обмінних курсів своїх валют стосовно одна одної та щодо певної сильної валюти. Це може бути валюта-лідер або колективна валютна одиниця – СДР у межах МВФ чи євро в ЄС. Таким чином, крім сильних валют (американський і канадський долари, японська єна), які здійснюють самостійне „плавання”, існують взаємопов'язані валюти, що перебувають у взаємному „плаванні”. Такою є, наприклад, західноєвропейська валютна система, створена на основі ЄС. Подібні валютні блоки створюють і слаборозвинуті країни, які „прив'язують” свої грошові одиниці до валюти певної розвинутої країни американського долара, французького франка. Так, майже 40 країн „прив'язали” свої валюти до американського долара і приблизно стільки ж – до франка. Девальвація спричиняє подорожчання імпортованих товарів і здешевлення власних, експортованих в інші країни. Тому девальвація може використовуватися як засіб зовнішньоторговельної експансії.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.