Європейська валютна система

Європейська валютна система – організаційно-економічна форма відносин країн ЄС у валютній сфері. Створена 1979 з метою стабілізації валютних курсів у регіоні, послаблення економічної залежності країн учасниць від дестабілізуючого зовнішнього впливу. Базувалася на новій грошовій одиниці – ЕКЮ. Для всіх валют системи встановлювалися основні («центральні») курси в ЕКЮ. На основі цих співвідношень визначалися двосторонні курси («крос-курси») валют країн ЄВС. По кожній валюті вказуються т. зв. інтервенційні точки, тобто фіксуються граничні відхилення курсів валют одна від одної. Для більшості валют ЄВС допускаються коливання у межах ±2,25%. Винятком була до 1991 Італія (до ±6%). В 1990 в ЄВС почав функціонувати фунт стерлінгів з діапазоном коливань ±6%.

 Для ЄВС характерним є:

• узгоджена підтримка змін ринкових валютних курсів в обумовлених кількісних межах з допомогою валютного втручання центральних банків,
• забезпечення валютних інтервенцій у ситуації, коли ринковий валютний курс досягає інтервенційної точки Центральний банк зобов'язаний вдатися до інтервенції на валютних ринках, спрямованої на зближення зі встановленими курсовими співвідношеннями. Для забезпечення валютних інтервенцій у межах ЄВС існують спеціальні кредитні курси (система короткотермінових взаємних кредитів – «своп» і фонд короткотермінового кредитування при Європейському фонді валютного співробітництва),
• спеціальна регіональна розрахункова одиниця країн ЄС – ЕКЮ, а з 1999 – євро.

З 1990 почалися зміни в ЄВС. Усі країни, крім Португалії та Греції, забезпечили свободу руху капіталів Членами ЄВС стали Італія (1989), Великобританія (1990), Португалія (1992) – усі з широкими межами коливань валют. Таким чином ЄВС поширилася на всі країни ЄС, крім Греції. Італія перейшла на звичайний режим коливань валютних курсів. Через валютну кризу в Європі в 1992 Великобританія та Італія офіційно вийшли з ЄВС, решта країн розширила допустимі межі коливань валют з 2,25% до 15% 311 1994 почався другий етап формування ЄС. У Франкфурті-на-Майні було утворено Європейський валютний інститут для розробки правил і процедур створення Європейської системи центральних банків (ЄСЦБ) і запровадження єдиної валюти – євро. На третьому етапі передбачено становлення незалежної ЄСЦБ на чолі з Європейським центральним банком (ЄЦБ), яким керуватимуть лише представники країн–членів ЄБС, встановлюється твердо фіксований курс валют країн ЕВС (Економічного валютного союзу) між собою і щодо євро, емісія банкнот євро Європейським центральним банком та національними центральними банками з дозволу Ради керуючих ЄЦБ, єдина валютна політика країн ЄВС.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.