Валютний арбітраж

Валютний арбітраж – валютна операція між банками щодо купівлі-продажу валют для отримання прибутку. Цей прибуток отримують за рахунок різниці в курсах на різних валютних ринках (просторовий валютний арбітраж) або за рахунок коливання курсів протягом певного часу (часових валютних арбітражів).

Розрізняють простий і складний валютні арбітражі. Простий валютний арбітраж – банківська операція з валютами двох країн, що полягає у використанні різниці в курсах валют на валютних ринках цих країн. Складний валютний арбітраж – банківська операція з валютами трьох і більше країн, що передбачає використання різниці в курсах валют цих країн на їх валютних ринках.

Для здійснення валютного арбітражу банки повинні нагромадити значні валютні фонди й мати спеціальні відділи, які б займалися цими операціями. Такі відділи збирають інформацію про співвідношення курсів валки на різних валю і них ринках, оперативно здійснюють розрахунки по очікуваних результатах. На основі цих розрахунків банк, що здійснює валютний арбітраж, дає банкам-кореспондентам в інших країнах термінові розпорядження щодо купівлі чи продажу валюти за його рахунок. При цьому називаються граничні курси, місця переказу купленої валюти та ін. В сучасних умовах роль просторового валютного арбітражу зменшується, а часового – зростає. Це зумовлено тим, що на озброєнні крупних банків є найновіша техніка, в них налагоджена висока організація валютно-грошових операцій, впроваджено режим “плаваючих” курсів тощо. Все це зменшує курсову різницю і сприяє зростанню значення часового валютного арбітражу.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.