Валютний ринок

Валютний ринок – економічні (в т.ч. виробничі й організаційні) відносини з приводу купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів (чеків, векселів тощо) в іноземній валюті в офіційно визначених центрах. Такими центрами є найкрупніші банківські та валютно-біржові центри (Лондон, Париж, Цюрих, Нью-Йорк). Їх суб'єкти – крупні транснаціональні банки та компанії, спеціалізовані брокерські фірми. Операції здійснюються за допомогою кореспондентських зв'язків між банками різних країн, а також між банками і а їх клієнтами. Зв'язок між валютними ринками різних країн здійснюється через систему телексів і телефонів.

На валютному ринку здійснюються операції із зовнішньоторговельних розрахунків, міграції капіталів, туризму, страхування валютних ризиків, диверсифікації валютних резервів і переміщення валютної ліквідності, валютної інтервенції отримання спекулятивних прибутків (у вигляді різниці курсів валют), міграції робочої сили тощо. Значна питома вага валютних ринків у міжнародних розрахунках із зовнішньої торгівлі товарами та послугами туризму, руху капіталів та ін. Але за обсягом на першому місці – спекулятивні валютні операції. В умовах «плаваючих» валютних курсів вони інколи змінюються на 3-5% щоденно. Операції на валютному ринку відбуваються на умовах негайної поставки валют (spot) або строкових угод з їх поставкою через певний час переважно місяць і більше (форвард), за обумовленим на час укладання угоди курсом. У деяких країнах, крім офіційних валютних ринків, функціонують валютні ринки, на яких курси валют не збігаються з офіційними. Річний обсяг операцій на валютному ринку перевищував наприкінці XX ст. 380 трлн. дол. що зумовлено насамперед випереджаючими темпами зростання міжнародної торгівлі порівняно з темпами зростання виробництва, багатократністю валютних переведень та іншими факторами.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.