Ринкова інфраструктура

Ринкова інфраструктура – сукупність підприємств, установ, організацій, які забезпечують стабільний розвиток і функціонування ринкового механізму регулювання економіки, безперервний рух товарів та послуг у різних сферах суспільного відтворення. Залежно від структури економічної системи умовно розрізняють види ринкової інфраструктури.

Відповідно до структури продуктивних сил – інфраструктуру кадрову (організації та навчальні центри з підготовки кадрів різної кваліфікації для роботи на біржах, у банках, страхових компаніях тощо), матеріально-речову (транспортні системи, складські та інші приміщення), наукову (посередницькі структури, які здійснюють купівлю-продаж патентів, ліцензій, «ноу-хау» та інших об'єктів інтелектуальної власності), інформаційну (усі типи бірж, оптові, брокерські, аудиторські організації тощо).

Залежно від структури економічних відносин – техніко-економічну інфраструктуру (підрозділи підприємств та організацій, які займаються налагодженням відносин спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва з іншими підприємствами, організаціями та установами всередині країни і за її межами).

Відповідно до структури організаційно-економічних відносин – маркетингові служби, управлінські структури на мікрорівні та ін. Залежно від структури економічної власності – банківські та страхові компанії, кредитно-ощадні установи тощо. У структурі господарського механізму виокремлюють підрозділи підприємств, установ та організацій, які займаються підготовкою планів, інвестиційних проектів та ін. На макрорівні в регульованій ринковій економіці до структури господарського механізму відносять міністерства, відомства, комітети тощо. Оскільки у власності як соціологічній категорії виділяють юридичний аспект, то до ринкової інфраструктури у цій сфері відносять відповідну правову базу – юридичні закони, норми, правила та ін.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.