Державна торгівля

Державна торгівля – форма обміну продуктів праці та послуг на гроші, обумовлена виникненням та розвитком товарного виробництва. Характеризує відношення між її учасниками на основі суспільного поділу праці, посідає провідне місце в торговельній діяльності, базується на державній формі власності, обслуговує переважно населення міст та селищ міського типу, складається з низки торгових систем, що різняться організаційною структурою, напрямом роботи та контингентом населення, яке обслуговують.

Державна торгівля розглядають у двох основних аспектах: 1) як форму товарного обміну, 2) як галузь господарювання. У першому аспекті державна торгівля виконує функцію зміни форм вартості та зміни форм власності, внаслідок чого реалізуються вартість товару, відшкодовуються суспільне необхідні витрати, товар стає предметом споживання. У другому аспекті державна торгівля здійснює функцію доведення товару від виробника до споживача. Наслідком такої діяльності є реалізація споживчої вартості товару, зміна форми його власності з суспільної, державної на особисту), здійснюється розподіл предметів споживання відповідно до грошових доходів населення.

Державна торгівля виражає економічні відносини, пов'язані з процесом реалізації товарів і послуг. У розширеному відтворенні державна торгівля належить провідна роль у фазі обміну, а як галузі – відповідне місце в системі галузей господарювання. Виділення державної торгівлі у самоспину галузь господарювання сприяє раціональному веденню господарства, підвищенню ефективності суспільного виробництва. Залежно від стадій просування товарів розрізняють оптову, дрібнооптову і роздрібну державну торгівлю, залежно від зон діяльності та систем обслуговування –- внутрішню і зовнішню державну торгівлю. Внутрішня державна торгівля обслуговує товарний обмін в межах однієї держави. Зовнішня торгівля – це діяльність з обміну товарів між державами. Загальне керівництво зовнішньою торгівлею здійснюють відповідні державні органи. На рівні області державну торгівлю організовують управління з торгівлі (торгові асоціації) їм підпорядковані місцеві аортові організації (об'єднання) підприємств. Уповноважені державні органи організовують роботу регіональних управлінь торгівлі в курортних місцевостях. Державну торгівлю здійснюють також окремі міністерства й відомства (залізничного транспорту, зв’язку, охорони здоров'я, вугільної, легкої, машинобудівної, деревообробної промисловості). Управління залізниць через асоціації ресторанів і буфетів здійснює торгівлю, громадське харчування, побутове обслуговування. Окремі відомства обслуговують переважно відповідні контингенти населення. Такий підхід забезпечує прямий зв’язок торгових організацій з промисловими підприємствами, дає можливість управлінням промислових підприємств використовувати постачання працівників товарами як додатковий стимул для підвищення продуктивності праці. Частка державної торгівлі у 1996 становила менше 30% роздрібного товарообороту. Послугами державної торгівлі користується до 75% населення.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.