Управління доходами торгового підприємства

Види стратегії ціноутворення:

  1. Стратегія високих цін.
  2. Стратегія виключення.
  3. Стратегія низьких цін.
  4. Стратегія проникнення.
  5. Стратегія пульсації.

Цінові знижки:

  • бонусні знижки – для постійних покупців за товарний об'єм покупки товарів, за певний проміжок часу;
  • кількісні знижки – розмір, який залежить від об'єму і серійності замовлення;
  • тимчасові або сезонні знижки;
  • знижки декорт – за передчасну оплату порівняно з терміном вказаним в контракті і за товар пониженої якості;
  • дисконтні знижки – різниця між цінами на одне і теж виріб з різними термінами поставки;
  • знижки при авансовій оплаті;
  • закриті знижки;
  • спеціальні знижки.

Управління доходами направлено на створення економічних умов, які забезпечують відшкодування постійних витрат торгового підприємства, розкриття змінних витрат, повна і своєчасна оплата всіх видів податків, обов'язкових платежів і забезпечення отримання цільового прибутку.

Досягнення цих умов пов'язане з:

  • обгрунтуванням цін на товар, що закупляється;
  • раціональністю умов комерційних контрактів;
  • встановленням економічно обгрунтованих цін продажу товарів, які стимулюють збільшення попиту;
  • скороченням кількості ланок товарорух;
  • формуванням оптового асортименту, який би відповідав структурі споживацького попиту і забезпечував отримання необхідного об'єму доходу;
  • диференсифікациею діяльності.

Інформаційною базою для аналізів доходу торгового підприємства є дані, матеріал, бухгалтерської звітності:

  • форма №1;
  • баланс №2;
  • форма №3 – Торгова «Звіт про надходження, реалізацію і залишки товарів»;
  • форма №1-КР «Звіт про товарообіг»;
  • матеріали оперативного і управлінського обліку, пов'язані з цінами закупівлі і продажі товарів, договору оренди торгових приміщень і устаткування, програми фінансових інвестицій.

Модель управління доходами торгового підприємства:

  1. Облік джерел отримання доходу і створення інформаційної бази.
  2. Аналіз доходу, оцінка показників, що впливають на їх розмір.
  3. Розробка політики управління доходів:
    • по видах діяльності;
    • асортиментної політики;
    • цінової політики;
    • регіональної політики.
  4. Обгрунтування об'ємів отримання доходів на плановий період:\
    • розрахунок можливого розміру отримання доходів від певного виду діяльності при сформованій асортиментній структурі і об'єму товарообігу, джерел отримання товару, а також від інших видів діяльності при запланованих об'ємах і прибутковості їх здійснення;
    • розрахунок необхідного розміру доходу для забезпечення самоокуповування і отримання цільового прибутку.
  5. Перевірка відповідності можливостей суми отримання доходів їх необхідному розміру.

Якщо відповідає, то ухвалюється рішення по реалізації прийнятої розробленої політики доходами, а якщо ні, то шукають збільшення резервів доходу по окремих видах діяльності.