Капіталотворення та реструктуризація елементів ціни

В умовах, які склалися в нашому господарстві, оптимізація багатогранного процесу капіталотворення, дослідження паритетності визначених його аспектів можливе на основі раціоналізації структурної побудови ціни виробництва. Усі роки незалежності в цьому плані відбувається здебільш негативна спрямованість: зростають обсяги використання матеріальних ресурсів, податковий тягар став визначальним фактором у формуванні ціни. Підприємці вимушені приховувати дійсні розміри прибутку, щоб зменшити по доходний податок, фонд заробітної плати, на який припадає найбільше нарахувань (більш 90%), переважно становить тепер 8-11% ціни проти 40-50% за нормальних умов. Усе це стало причиною глибокого спотворення процесу капіталотворення, переважна частина якого відбувається приховано від держави, поглиблюючи тінізацію економіки і знекровлюючи бюджет держави.

У демократичних суспільствах із соціально орієнтованою ринковою економкою й децентралізованою системою управління виробництвом його ефективність ґрунтується на ідеї соціального партнерства, яка має в своїй основі процедуру домовленості заінтересованих сторін приватизація визначені якісних і кількісних категорій, що розкривають результати виробництва й паритетний їх розподіл. До них відносяться: обсяг виробництва та його ефективність, відтворювальні пропорції, умови праці тощо. Прийняття узгоджених рішень при визначенні параметрів розвитку найбільш сприятлива і доцільна приватизація формуванні механізму регулювання економіки, тим більше, що з його допомогою можна розв’язати й суто специфічне для власної моделі господарювання завдання – зменшення впливу монополізму в управлінні виробництвом і створення природних мотиваційних стимулів у діях підприємців з метою активізації їх спрямованості на підвищення результатів підприємницької діяльності, що сприятиме, розширенню сфери легального виробництва.

Дуже важливо правильно зорієнтувати зусилля підприємців, обмежити їм можливості користуватися своїм монопольним становищем на ринку і свідомо завищувати ціни на основі надмірного ресурсу споживання, штучного приховування прибутку, що дає змогу значно зменшити податкове навантаження.

Відповідні зміни мають відбуватися тільки в результаті реструктуризації елементів ціни в наслідок підвищення продуктивності праці та ефективності використання ресурсів. Підвищення ефективності окремих підприємств для задоволення загальних потреб їх розвитку позитивно позначиться на роботі суміжників, які завдяки споживанню дешевшої продукції зможуть знизити і свої затрати і власні ціни, виробити в результаті цього додаткову продукцію.

Важливе значення в реалізації зазначених проблем набуває орієнтація не на адміністративні, а виключно на економічні підойми впливу на цінові пропорції, і в насамперед на рівень витрат та ефективності. Приватизація цьому не обов’язково відмовлятися від існуючого порядку лібералізації ціноутворення. В сучасних умовах його треба придати новий зміст, зорієнтувати на посилення регулюючих функцій держави. Приватизація збереженні вільного формування цін слід поширити регулюючі підойми на формування складових їх елементів у напрямі оптимізації їх відтворювальних пропорцій за рахунок зменшення неефективних і надмірних матеріальних витрат, податкового навантаження і необґрунтованого рівня норм прибутку. Реалізація такого порядку полягає в удосконаленні діючих інструментів регулювання (зміна акцентів в оподаткуванні, нормування витрат, регламентація ефективності) по відношенню до складових елементів ціни, що визначає мотивацію нової конкурентної поведінки товаровиробників. З урахуванням спрямованості дії, застосування таких підойм, крім легалізації тіньової економіки, має забезпечити де інфляційний режим функціонування матеріальної сфери, створити економічні передумови виробництва і його розвитку. Оптимізувати норму ефективності.