Щодо вибору системи управління матеріальними потоками підприємств машинобудівної галузі
В ході економічних перетворень підприємства машинобудівної галузі України отримали реальних господарів, що в умовах жорсткої конкуренції, вкладаючи гроші у виробництво, прагнуть завоювати свою долю ринку та отримувати прибуток. Очевидним є той факт, що розмір прибутку регулюється або збільшенням доходності, або зниженням витрат. За умов і ціни, і кількості продукції, що визначається ринковими потребами на доходи впливати складно. Залишається знижати затрати. Зважаючи на високу матеріалоємність виробництв українських підприємств-суб’єктів господарювання, чи не найважливішого значення набуває знаходження та оцінка зниження рівня затрат саме у процесі забезпечення матеріальними ресурсами виробничої діяльності.
За умов постійного зростання цін на матеріали, необхідності впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, ефективність діяльності підприємств машинобудівної галузі значною мірою залежить від функціонування системи управління матеріальним забезпеченням. У зв’язку з цим, системний підхід до управління матеріальними потоками може бути застосованим для вдосконалення організації логістичних систем на машинобудівних підприємствах.
Вирішенню теоретичних та прикладних проблем забезпечення матеріальними ресурсами промислових підприємств присвячено багато робіт вітчизняних та зарубіжних науковців, серед яких можна виокремити три основних напрями наукових досліджень: формування системи операційного та виробничого менеджменту на підприємствах; впровадження логістичних систем на підприємствах; управління процесами постачанням та виробництва на машинобудівних підприємствах.
Аналізуючи процес матеріального забезпечення, варто зазначити, що головна мета його реалізації на підприємстві полягає у зниженні матеріаломісткості продукції. При цьому, А. Жулавський та Н. Сидоренко основною метою матеріального забезпечення виробництва вбачають отримання підприємством достатньої кількості матеріальних ресурсів відповідної якості в необхідний час, у необхідному місці від надійних постачальників, за своєчасного виконання всіх своїх обов’язків та досягнення оптимальних сукупних витрат управління матеріальним потоком.
Теоретичні та прикладні аспекти матеріального забезпечення і логістики постачання на машинобудівних підприємствах доцільно розглядати у контексті організації управління вхідними матеріальними потоками машинобудівного підприємства. На це вказує А. Рязанов.
Серед найвідоміших систем планування та управління матеріальними потоками можна виокремити наступні: JIТ – Just in Time – точно в строк; KANBAN – японська система виробничої логістики; MRP 1, 2, 3 – Material Requirements Plannin – планування матеріальних потреб; ERP – Enterprise Resource Planning – планування ресурсів підприємства; DRP 1, 2 – Distribution Requirements Planning – планування збутових потреб та ресурсів відповідно; LRP – Logistics Recourse Planning – планування логістичних ресурсів; ECR – Efficient Consumer Response – ефективне обслуговування клієнта; OPT – Optimized Production Technology – оптимізована виробнича технологія; ABC, XYZ – методи управління запасами; CRM – Continious Replenishment Management – менеджмент безперервного поповнення запасів; EDI – Electronic Data Interchange – електронний обмін даними; LP – Lean Production – заощадливе виробництво; SCM – Supply chain management – управління ланцюгом (ланцюгами) поставок; TMB – Time-Based Logistics – логістика в реальному масштабі часу; VAL – Value Added Logistics – логістика доданої вартості; E-Logistics – електронна логістика; VL – Virtual Logistics – віртуальна логістика; CALS – Computer-aided Acquisition & Logistic Support – автоматизована система логістичного управління дослідженнями, проектуванням, виробництвом та експлуатацією високотехнологічної продукції.
Розглянемо ті з них, які доцільно застосовувати у виробничій діяльності підприємств машинобудівної галузі. Так, найбільш розповсюдженою логістичною системою матеріального забезпечення виробничої діяльності на машинобудівних підприємствах є система «точно в строк» (just-in-time, JIT), яка з’явилася в Японії в кінці 50-х років ХХ ст., коли японська фірма Toyota Motors, а потім й інші автомобільні підприємства Японії, почали впроваджувати карткову сигнальну систему KANBAN. У даний час система JIT широко використовується в Японії, США і Європі, але в управлінні машинобудівними підприємствами, крім ПрАТ «Криворізький завод гірничого обладнання», в Україні практично не зустрічається, хоча у випадку впровадження може надавати підприємствам можливість підвищити ефективність виробництва товарів та послуг за рахунок зниження запасів, гнучкості системи, якості продукту тощо. Логістична система JIT базується на тому, що постачання матеріалів, товарів та послуг має проводитися саме у той час, коли вони стають потрібні для роботи чи процесу з використанням мінімальних матеріально-товарних запасів.
Використання систем МRР дозволяє збільшити рівень сервісу – від 15 до 26%, знизити рівень запасів – від 16 до 30%, підвищити ефективність роботи виробничих підрозділів – від 11 до 20%, знизити витрати на закупівлю – від 7 до 13%.
Ефект системи ОРТ полягає у збільшенні виходу готової продукції, зниженні виробничих та транспортних витрат, зменшенні обсягів незавершеного виробництва, скороченні виробничого циклу, зниженні потреби у складських та виробничих площах, підвищенні ритмічності відвантаження готової продукції споживачам.
Проблемними процесами на підприємстві є неефективне використання складських запасів, надлишкове виробництво, висока вартість матеріалів. Усі ці проблеми покликана вирішити ERP-система, що дозволяє менеджерам встановити оптимальний виробничий графік, вести облік фінансових і матеріальних витрат, управляти розподілом готової продукції і управляти закупівлями. Найсучасніші ERP-системи призначені для управління не тільки окремою компанією, але і її постачальниками, партнерами й клієнтами (Collaborative Commerce), що відповідає концепції управління інтегрованою системою логістики. Ці відносини зручніше вести в електронній формі, тому ERP-системи інтегруються з Інтернет-технологіями.
На ринку консалтингових послуг існує велика кількість пропозицій щодо консультацій та впроваджень систем управління в області організації виробничих та логістичних бізнес-процесів, які в результаті передбачають суттєву зміну таких показників, як пришвидшення виробництва продукції, зниження рівня запасів в рази, виконання замовлень точно в строк. Однак, прийняти рішення керівниками підприємств машинобудівної галузі щодо вибору конкретної системи зробити нелегко. Цьому процесу має передувати ретельний аналіз потреб компанії, передумов для впровадження подібних рішень та ще багато інших факторів, які можуть вплинути на кінцевий вибір.
Давати відповідь на запитання, яка система управління забезпеченням матеріальними ресурсами є найкращою, потрібно для кожного підприємства окремо. Для цього, необхідні більш ґрунтовні практичні дослідження в області: вивчення переліків ресурсів, необхідних для виробництва продукції підприємств машинобудівної галузі; розподілу ресурсів на логістичні групи за різними факторами та ознаками, такими, наприклад, як ступінь ризику зриву поставок, вартість поставок та інше.
Важливого значення для вирішення даної проблеми – вибору конкретної системи, мають задачі, що вирішуються цією системою. Цей перелік для кожного підприємства буде своїм, але загальними можна вважати: вартість впровадження та експлуатації системи; зручність та відкритість для інтеграції, зручний та зрозумілий інтерфейс; гнучкість налаштувань; розробник займається впровадженням з подальшим обслуговуванням та консультаціями; наявність спеціалістів в компанії з відповідним рівнем кваліфікації для роботи з системою.
Слід відмітити, що інформаційна система – це лише інструмент прийняття управлінських рішень. Так само, варто зауважити, що прямого прибутку інформаційні системи не приносять, однак за її допомогою можна отримати більший дохід, що дозволить покрити затрати на впровадження системи та отримати більший прибуток в порівнянні з тим, який мав би місце у випадку відсутності системи.
Джерело: Растєгаєва В.М. «Щодо вибору системи управління матеріальними потоками підприємств машинобудівної галузі»