Буржуазія

Буржуазія – панівний клас капіталістичного суспільства, який зосередив у своїх руках більшість національного багатства та існує переважно за рахунок привласнення нетрудових доходів. Буржуазія зародилася в надрах феодального способу виробництва з багатих купців, лихварів, цехових майстрів, землевласників. Сформувалася як клас в період первісного накопичення капіталу, буржуазних революцій і переходу до буржуазії політичної влади.

Залежно від термінів здійснення буржуазних революцій (у країнах Західної Європи вони відбулися переважно в XVI-XVIII ст.) формувався клас буржуазії. В Англії, наприклад вона утворилася в XVII ст., у Франції – в XVIII ст., у Німеччині – з початку XIX ст. Буржуазія відіграла революційну роль у боротьбі з відсталими феодальними відносинами власності, формуванні прогресивнішого суспільного устрою, динамічному розвитку його продуктивних сил, створенні демократичних інститутів тощо. Перші династії класу буржуазії у США сформувалися з сімей, які розбагатіли, створюючи залізничні імперії, династій, що діяли у сфері торгівлі, банківської справи, володіли нерухомим майном, спекулювали на фондових біржах землею тощо. У країна Західної Європи значна кількість буржуазії бере свій початок від багатих землевласників, тих, хто нажив капітал на спекуляції землею.

Збереження і примноження багатства буржуазії здійснюється різними методами. Закони США забороняють повне успадкування крупних володінь дітьми, зокрема перехід усього майна до старшого сина. Крім того, існує 90% податок на майно. Щоб обійти ці закони, передача маєтків здійснюється через встановлення опікунства, дарунки членам сім'ї, передачі майна різним сімейним фондам (разом з привілейованими акціями, які не дають права голосу) тощо. За допомогою цих методів Генрі Форд старший передав майно вартістю до 500 млн. дол. майже без оподаткування у різні фонди. Оподаткованим залишилось лише майно вартістю 70 млн. дол. Незважаючи на збільшення сімейну багатств, вплив династичних сімей (Рокфеллері, Дюпонів, Мелонів та інших – в Америці, Гамільтонів, Ротшильдів та інших – в Англії тощо) на управління компаніями у промисловості, банківській справі тощо слабшає, в деяких навіть зникає і функції перекладаються на менеджерів. Аналогічні до того, як клас буржуазії складається з крупної, середньої та дрібної буржуазії, серед менеджерів також виокремлюються вищі, середні та нижчі менеджери. Так, США налічується до 11 млн. менеджерів, до вищої ланки належать майже 10 тис., які отримують чималу частку власності гігантських корпорацій оскільки володіють значною кількістю акцій, одержують величезну платню, дорогі подарунки, мають значні владні повноваження і за своїм статусом та способом життя вливаються до крупної буржуазії. Найчисельніша група менеджерів – управляючі нижчої ланки, що за рівнем своїх доходів, способом життя впритул наближаються до кваліфікованих працівник, поповнюючи ряди дрібної буржуазії.

Якщо розглядати буржуазію з погляду розподільчих відносин (розподілу доходів, власності), то у США, за даними К. Макконнел і С. Брю, в середині 80-х 10% сімей, які отримували найвищі доходи (не менше 50 млн. дол. на рік), володіли 72% всіх акцій, 86% всіх неоподатковуваних облігацій і 50% нерухомого майна. Ці 10% сімей і формують клас буржуазії, з якої виокремлюється вузьке коло (менше 1%) крупної буржуазії (фінансова олігархія). Найбагатші люди світу: сімя Дюпонів (США) –9 млрд. дол., Ханс Рад Раузінг (Швеція) – 9 млрд. дол., сімя Гейтс (США) – 8,2 млрд. дол., Карл і Тео Альбрехти (Німеччина) – 7,3 млрд. дол. та ін. В Україні відбувається інтенсивний процес формування класу буржуазії. Зокрема, наприкінці XX ст. налічувалося майже 150 тис. мільйонерів. Серед 265 мільярдерів світу наприкінці 90-х кожний четвертий не мав вищої освіти.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.