Комерція

Комерція (лат. commercium – торгівля) – суспільне необхідна діяльність на ринку товарів і послуг, завдяки якій досягаються ринкові взаємоузгодження і реалізація економічних інтересів усіх учасників суспільного відтворення.

Поняття «комерція» часто ототожнюють з поняттям «торгівля», бо її мета – отримання прибутку не в результаті виробничої діяльності, а за рахунок різниці в ціні, яку отримує за свою продукцію виробник і яку за неї може заплатити споживач. Але оскільки торгівля як посередник між виробництвом і споживанням обслуговує не лише функцію зміни форм вартості (з товарної на грошову), а й просування товарної маси від конкретних виробників до конкретних споживачів, то їй відповідно властиві й дві органічно взаємопов'язані технологічно самостійні групи торговельних функцій. Це передусім комерційні функції, комплексом яких визначається доцільність і забезпечується безпосередня організація господарської взаємодії виробників і споживачів товарів та послуг. Здійсненням торговельно-технологічних функцій досягають комерційне підготовленого фізичного переміщення суспільного продукту в просторі й часі та відповідної зміни його власників (приймання товарів, контроль їх якості, формування запасів, їх зберігання, якісна і кількісна переробка товаропотоків, комплектування асортименту тощо). Таким чином, змістом комерційної діяльності є вивчення і прогнозування розвитку цільових ринків з деталізацією характеристик усіх складових (попит, пропозиція, ціна), маркетингова діяльність, добір потенційних ділових партнерів і організація комерційних зв'язків між ними, організація і контроль виконання угод та контрактів, реклама, проектування впровадження відповідних торговельних технологій та оперативне управління ними відповідно до обраної комерційної стратегії та ін. Комерційна діяльність об'єктивно детермінується дією відповідних економічних законів суспільства. Якщо ринок функціонує нормально, то він майже автоматично забезпечує дію цих законів. Однак ця зовнішня простота ринкового механізму досягається глибинною взаємодією об'єктивно необхідних передумов, за відсутності або ігнорування яких К неминуче поступається місцем адміністративному розподілу або криміналізації сфери комерційної діяльності. Основними з цих передумов є наявність відповідних економічних, правових та соціальних умов функціонування ринку, економічна самостійність і незалежність від держави всіх суб'єктів комерційної діяльності, наявність юридичне унормованого конкурентного середовища, динамічна збалансованість ринку, економічна і правова рівність усіх суб'єктів комерційної діяльності, цілковита свобода у виборі ділових партнерів, стабільність фінансової та грошової систем, висока правова свідомість суспільства і культура ділових відносин.

Залежно від рівня суспільного розвитку загалом і вдосконалення системи згаданих передумов зокрема, комерційна діяльність базується на послідовній трансформації таких концепцій її державного регулювання:

• вдосконалення виробництва (держава вбачає своє завдання у сфері формування комерційного впливу на виробництво, який забезпечував би максимальне насичення ринку товарами і доступні ціни на них,
• удосконалення товару (зусилля спрямовуються на поступове підвищення якості товарів згідно з постулатом, за яким покупець завжди за однакової ціни надасть перевагу якіснішому товару),
• поліпшення організації торгівлі, якості торговельного обслуговування населення відповідно до зростання рівня його добробуту. За насичення ринку якісними й доступними за ціною товарами успіх торгового бізнесу передусім залежить від рівня торгового сервісу,
• концепція маркетингу, яка передбачає переорієнтацію комерційної стратеги з намаганням продати те, що виробляється, на завдання сприяти виробництву у випуску того, що купують на цільових ринках, і відповідним чином формувати свою власну ринкову пропозицію. На передній план виходить потреба передбачення, формування й найповнішого задоволення запитів споживачів,
• концепція соціально-етичного маркетингу, основним змістом якого є вирішення тих же завдань і тими самими засобами, але за одночасного збереження та зміцнення добробуту споживача і суспільства загалом.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.