Нова національна грошова одиниця України

В результаті проведення грошової реформи вересня 1996 р. в Україні було запроваджено нову українську національну валюту – гривню. В обігу перебувають банкноти вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень та розмінна монета номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок.

Банкноти гривень усіх номіналів виготовляються на спеціальному білому папері з водяними знаками, розташованими по всій банкноті (тризуб) або в спеціально відведеному місці (портрет). На лицьовому боці банкнот розташовані: портрети видатних діячів історії та літератури України, написи "Україна" або "Україна, Національний банк України", номінал банкноти літерами та цифрами. Дизайн банкнот доповнюють орнаменти, розетки, сітки, виконані багатоколірним друком. На банкнотах номіналом 50 та 100 гривень є нумерація і підпис Голови Правління Національного банку України. Портрети, написи та окремі декоративні елементи баннот номіналом 2, 5, 10, 20, 50 та 100 гривень виконані рельєфним друком.

У центрі зворотного боку банкнот розташовані зображення історико-архітектурних пам'ятників України, зверху над якими зроблено напис "Національний банк України". У нижній частині банкноти літерами та в чотирьох кутах цифрами вказано номінал банкноти. Розмір банкнот номіналом 1, 2, 5, 10 та 20 гривень 135 х 70 мм; розмір банкнот номіналом 50 та 100 гривень 133 х 66 мм.

У банкнотах гривні використовується сім основних захисних елементів:

  1. Водяний знак – зображення світлими лініями тризуба, яке повторюється по всій площі банкноти і видиме при розглядувані проти світла (1, 2, 5, 10, 20 гривень); зображення портрета на білому полі, що повторює портрет на лицьовій стороні банкноти і видиме при розгляданні проти світла (50, 100 гривень).
  2. Захисна нитка – вертикальна темна смужка шириною 0,8 мм в товщі паперу, видима проти світла, що має напис "Україна", який можна прочитати за допомогою збільшувального скла (50, 100 гривень).
  3. Мікротекст – слова або цифри, що повторюються, які можна прочитати за допомогою збільшувального скла (1, 2, 5, 10, 50, 100 гривень).
  4. Суміщений малюнок – малюнок, розташований в одному місці на лицьовій і зворотній сторонах банкноти, всі елементи якого збігаються при розгляді проти світла (50, 100 гривень).
  5. Рельєфні елементи – елементи зображення, які виступають над поверхнею паперу і відчутні на дотик (2, 5, 10, 20, 50, 100 гривень).
  6. Знак для сліпих – рельєфний елемент, розміщений у лівому нижньому куті банкноти, який відчувається кінчиками пальців і визначає номінал банкноти (50, 100 гривень).
  7. Кодований малюнок – малюнок, зображення на якому змінюється при розгляді під різними кутами до поверхні банкноти (2, 5,10, 20, 50,100 гривень).
  8. Ознаки платіжності грошових білетів і монети НБУ. Ознаки і правила визначення платіжності грошових білетів (банкнот) і монет НБУ встановлені додатком №1 до Порядку ведення касових операцій у народному господарстві України. НБУ веде постійну роботу щодо вдосконалення виготовлення та використання грошей в обігу, вилучення зношених паперових грошей для подальшої їх утилізації. Установи Національного банку і комерційних банків повинні стежити за тим, щоб гроші, які перебувають в обігу, були чистими і якісними.

Слід підкреслити, що в будь-якому суспільстві завжди гостро стоїть проблема недопущення у грошовий обіг фальшивих банкнот, адже фальшиві гроші підривають стабільність монетарної системи держави.

Платіжними вважаються банкноти НБУ, щодо справжності яких не виникає сумнівів, які зберегли свої геометричні розміри, не мають слідів навмисного псування (наприклад домальовування, додруковування і наклейки, що змінюють вартість банкноти тощо).

Банкноти НБУ, достовірність яких не виникає жодних сумнівів, повинні прийматись без обмежень для оплати та обміну, навіть якщо на них є такі пошкодження: плями у будь-якому місці банкноти, написи, надриви; протерті та природно зношені купюри, від яких залишилося не менше ніж 3/4 їх початкового розміру та на яких видно номінал, літери серії та один номер; порвані, надірвані і склеєні, якщо окремі частини банкноти безперечно належать тій же банкноті і на них збереглися серія та номер. Банкноти з переліченими дефектами вважаються зношеними і повинні вилучатися банками з обігу.

Підприємства, установи, організації, товариства не повинні приймати, але банки повинні обмінювати банкноти, від яких залишилося не менше ніж 3/4 їх початкового розміру, але більше половини; пошкоджені вогнем або водою, у яких немає захисної стрічки, але на яких видно номінал, серію, номер; на яких залишився фіксований водяний знак. Банкноти, які викликають сумнів у їх справжності, приймаються на експертизу.

Монети приймаються до платежу та обміну, якщо не виникає сумнівів з приводу їх платіжності і якщо на них збереглися зображення малого герба України – тризуба та цифри, що засвідчують вартість монети. Платіжні, але не придатні для обміну монети – деформовані, такі, що були під дією різних реагентів, вогню тощо, здаються до кас установ банків і вилучаються з обігу. Монети, на яких зображення малого герба України і цифра, що засвідчує вартість монети, не збереглися, є неплатіжними і не приймаються для оплати та обміну.

Банки, підприємства, господарські організації, суб'єкти підприємницької діяльності повинні суворо виконувати вимоги Національного банку щодо визначення платіжності і можливості приймняття зношеної готівки. їхні керівники несуть персональну відповідальність за порушення цих вимог.

Джерела:

  1. Банковское дело: Учебник/ Под ред. В. И. Колесникова. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 480 с.
  2. Деньги, кредит, банки: Справ. пособие/ Под ред. Г. И. Кравцовой. – Мн.: Меркаване, 1994. – 270 с.
  3. Деньги. Кредит. Банки: Учебник/ Под ред. Е. Ф. Жукова. – М.: ЮНИТИ, 2000. – 622 с.
  4. Деньги. Кредит. Банки: Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. и доп./ Под ред. О. И. Лаврушина. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 450 с.
  5. Иванов В. М. Деньги и кредит. Курс лекций. – К.: МАУП, 1999. – 230 с.
  6. Финансы, деньги, кредит: Учебник/ Под ред. О. В. Соколовой. – М.: Юристъ, 2001. – 784 с.
  7. Шуляк П. Н. Финансы: Учебник. – М.: Издательский Дом «Дашков и К0», 2002. – 3-е изд., перераб. и доп. – 752 с.