Нормалізація платіжної дисципліни в народному господарстві України
Платіжний механізм є важливою структурою ринкової економіки. Від його чіткої та неперервної роботи залежить загальна ефективність функціонування національної грошової системи. Платіжний механізм повинен бути надійним, дешевим і передбачуваним щодо термінів отримання платежів. Порушення платіжної дисципліни навіть в окремих ланках народногосподарського обороту підриває засади ринкового господарства Платіжна дисципліна передбачає додержання всіма господарськими суб'єктами строків і порядку погашення своїх грошових зобов'язань. Платіжна дисципліна є системою організаційних відносин між господарськими суб'єктами, що забезпечує узгодженість їхніх дій у грошовій сфері народного господарства.
Всі підприємства, організації та установи зобов'язані чітко дотримуватись вимог платіжної дисципліни, вчасно перераховувати у встановлені строки платежі за поставлену продукцію, виконані роботи чи надані послуги, вчасно і повно сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі та внески.
До господарських суб'єктів, які порушують платіжну дисципліну, мають застосовуватись відповідні санкції. Реальний стан платіжної дисципліни в народному господарстві України зумовлений складним комплексом об'єктивних та суб'єктивних факторів, що проявляються як на макро- так і на мікрорівні. Платіжна дисципліна безпосередньо залежить від рівня жорсткості грошово-кредитної політики, обсягу та структури грошової маси, стану міжгосподарських коопераційних зв'язків між підприємствами (макроекономічні фактори); фінансового стану і платоспроможності господарських суб'єктів, рівня професійної підготовленості та компетентності керівництва підприємств, організацій і установ (мікроекономічні фактори).
Масове порушення платіжної дисципліни та зростання взаємної дебіторської і кредиторської заборгованості – характерна ознака кризи платежів у народному господарстві.
Центральне місце в системі платіжного механізму належить банкам. Банки не просто виконують чисто технічні операції з розрахунково-касового обслуговування своїх клієнтів. їхнє головне завдання – найефективніше обслуговувати систему розрахунків і платежів. Банки повинні забезпечувати своєчасність надходжень грошей на рахунки, стежити за вчасністю платежів з рахунків. Однак порушниками платіжної дисципліни часто бувають самі банки, затримуючи зарахування на рахунки клієнтів коштів, списаних з рахунків платників, використовуючи їх у внутрібанківському обігу.
Нормалізація платіжної дисципліни без сумніву дозволить значно скоротити суму неплатежів, а в перспективі подолати платіжну кризу в цілому. Важливе значення для справжньої нормалізації платіжної дисципліни та стабілізації фінансового стану господарських суб'єктів має скорочення їхньої взаємної заборгованості та підвищення відповідальності за виконання договірних зобов'язань.
Платіжна дисципліна невіддільна від надійного інституціального забезпечення майнової відповідальності господарських суб'єктів за оплату поставок. Так, важливо, наприклад, щоб зміна форм власності на відвантажені товари відбувалася лише після їх оплати, тобто постачальник мав право повернути товари у разі невчасних розрахунків. Важливе значення має також розробка чітких судових процедур для вирішення позовів між підприємствами і механізму виконання рішень судів, інших гарантій погашення заборгованості аж до перерозподілу прав власності.
Загальний принцип дотримання платіжної дисципліни – здійснення календарної черговості платежів відповідно до строків надходження у банк платіжних документів. Якщо на розрахунковому рахунку платника недостатньо коштів для проведення платежів, то вони здійснюються в подальшому в міру надходження коштів на рахунок. Банк веде картотеку розрахункових документів, не оплачених у строк. До картотеки заносяться неоплачені розрахункові документи тих господарських суб'єктів, розрахункові рахунки яких банк обслуговує.
В умовах платіжної кризи значного поширення набуло використання попередньої оплати товарно-матеріальних цінностей та послуг. Попередня оплата рекомендується як засіб, що гарантує своєчасність безготівкових розрахунків.
З метою поліпшення стану справ з платежами в національній економіці Указом Президента України № 227/95 від 16.03.95 р. "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" було встановлено черговість перерахування платежів при виконанні банками доручень підприємств, установ і організацій усіх форм власності.
Слід підкреслити, що процедура регулювання черговості платежів завжди була одним із головних інструментів грошової політики держави. В колишньому СРСР у липні 1987 р. у зв'язку з прийняттям нового закону про державне підприємство було введено порядок календарної черговості платежів: усі платежі з рахунків об'єднань, підприємств, організацій, включно з відрахуванням до бюджету і виплатою заробітної плати, здійснювались у порядку черговості надходження до банку розрахункових документів (настання термінів платежів). До цього перевага надавалася виплаті заробітної плати.
В основу порядку черговості платежів, за якими банки виконують платіжні доручення клієнтів, покладена певна шкала пріоритетності здійснення платежів. Одне з центральних місць у цій шкалі відводиться коштам на потреби підприємства (КПП).
У разі використання КПП для виплати заробітної плати водночас здійснюється перерахування всіх сум, утриманих із зарплати, включаючи прибутковий податок з громадян та профспілкові внески.
Встановлення примусової черговості платежів, безумовно, не є ринковим заходом. Така процедура обмежує економічну самостійність господарських суб'єктів, змушує комерційні банки виконувати невластиві їм функції контролю за дотриманням черговості платежів.
За умов ринкової економіки всі розрахунки мають здійснюватись виключно за розпорядженням особи-власника рахунка.
Нормалізація платіжної дисципліни передбачає також прискорення проходження платіжних документів в установах банків. Постановою Верховної Ради України від 25 червня 1993 року № 3324-ХИ "Про норматив обігу платіжних документів" було визначено що, для проходження платіжних документів з перерахування коштів у межах України надається 7 днів, у межах внутріобласних розрахунків – 3 дні.
Банк відправника повинен забезпечити зарахування або списання коштів за отриманими платіжними документами з обов'язковим зазначенням дати їх одержання: в день надходження, якщо вони надійшли в операційний час; наступного дня, якщо вони надійшли після операційного часу. Банк одержувача повинен зарахувати кошти на рахунок клієнтів не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації від розрахункової палати.
У разі перевищення нормативного терміну проходження платежів з банку, що обслуговує відправника коштів, здійснюється безакцептне списання пені за кожен день затримки.
Посилення відповідальності платників та одержувачів грошових засобів за невчасне виконання своїх зобов'язань сприятиме нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України.
Джерела:
- Банковское дело: Учебник/ Под ред. В. И. Колесникова. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 480 с.
- Деньги, кредит, банки: Справ. пособие/ Под ред. Г. И. Кравцовой. – Мн.: Меркаване, 1994. – 270 с.
- Деньги. Кредит. Банки: Учебник/ Под ред. Е. Ф. Жукова. – М.: ЮНИТИ, 2000. – 622 с.
- Деньги. Кредит. Банки: Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. и доп./ Под ред. О. И. Лаврушина. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 450 с.
- Иванов В. М. Деньги и кредит. Курс лекций. – К.: МАУП, 1999. – 230 с.
- Финансы, деньги, кредит: Учебник/ Под ред. О. В. Соколовой. – М.: Юристъ, 2001. – 784 с.
- Шуляк П. Н. Финансы: Учебник. – М.: Издательский Дом «Дашков и К0», 2002. – 3-е изд., перераб. и доп. – 752 с.