Диспаритет

Диспаритет – порушення вартісних співвідношень, а відповідно й цін, на сільськогосподарську продукцію, з одного боку, та промислові товари і послуги, які купують для потреб села, – з іншого диспаритет виявляється у випереджаючому зростанні індексів цін на промислові товари і послуги порівняно з індексом цін на сільськогосподарську продукцію.

Незважаючи на існування такої форми державного регулювання сільського господарства у деяких розвинутих країнах світу, як паритетні ціни, диспаритет поступово зростає. Так, у США за 1910-14 (коли в законодавчому порядку було встановлено паритет цін) – 1939-45 диспаритет зріс майже у 2 рази. В Україні диспаритет за 1991-97 збільшився у п'ять разів. Таке ж зростання відбулося і в Росії впродовж 1990-96. У США за 1975-99 диспаритет цін на продукцію, яку виробляють фермери, зріс приблизно в 4 рази.

Головні причини диспаритету проникнення транспортних, переробних монополій в аграрно-промисловий сектор, встановлення ними завищених цін на свою продукцію та занижених на сільськогосподарську. В Україні головною причиною диспаритету в 90-х була наявність багатьох комерційних посередників між виробниками промислової продукції, призначеної для села, та й споживачами, податковий тиск (з кожної заробленої гривні держава у формі податків вилучала 87 копійок), відсутність дотацій на сільськогосподарську продукцію, справедливих гарантованих цін, що надаються через державні замовлення.

Для подолання диспаритету у розвинутих країнах світу держава надає прямі субвенції сільськогосподарським товаровиробникам (допомога за цільовим призначенням), дотації (частка різних державних субсидій, які одержує безпосередній фермер у країнах ЄС, становить 50% вартості сільськогосподарської продукції, в Японії – 75%, у США – 35%), пільгові кредити, широко використовується лізинг та ін.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.