Диспропорція

Диспропорція (лат. dis – префікс, що означає заперечення, та proportio – пропорція) – порушення необхідних співвідношень у розвитку окремих підрозділів підприємств, територіальних, галузевих, господарських (національного й світового рівнів) комплексів. Прикладом можуть бути диспропорції у розвитку цивільних і військових галузей, виробництва засобів виробництва і предметів споживання, виробництва і споживання (фаз відтворення), інших складових економіки, внаслідок яких порушується нормальний перебіг економічних процесів.

 

Розрізняють часткові диспропорції (мають локальний, тимчасовий характер) і загальні диспропорції (пов'язані з порушенням процесу відтворення загалом, мають тривалий характер). Форма вияву часткових диспропорцій – дефіцити або надлишки окремих товарів, продовольчі, валютні, фінансові кризи, загальних диспропорцій – економічні кризи в окремих країнах, низці країн, в економіці світу загалом.

Виробнича сфера України – найважливіша промислова структура, зорієнтована переважно на виробництво засобів виробництва і зброї, частка яких на початку 90-х становила у ВНП 87%, решта – споживчі товари. Частка групи «А» (галузей, що виробляють засоби виробництва) становила на початку 90-х до70%, а групи «Б» (галузей, що виробляють предмети споживання) – до 30%. У розвинутих країнах світу існує обернена пропорція. У 90-х диспропорція в економіці України поглибилися частка першої групи зросла до 76%, а другої – зменшилася до 24%. Це пояснюється глибшою кризою в легкій, харчовій та інших галузях промисловості групи «Б», придушенням національного виробника у цих галузях внаслідок затоварення внутрішнього ринку імпортною продукцією.

Ще один приклад економічних диспропорцій – «ножиці цін», тобто відсутність оптимального співвідношення між цінами на сільськогосподарську продукцію та промислові засоби виробництва для аграрного сектора. Так, у 1993 1 кг пального обходився селу у 1,2 кг пшениці, а в 1997 – у 3 кг (суміш пшениці та ячменю – майже 6 кг).

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.