Допоміжні робітники

Допоміжні робітники – робітники, зайняті в допоміжних цехах підприємства, а також робітники основних цехів, які обслуговують технологічний процес (переміщення предметів і продуктів праці, їх транспортування, зберігання, технічний контроль тощо). До основних робітників належать робітники безпосередньо зайняті в технологічному процесі виготовлення основної продукції. Всередині цих двох груп існує поділ робітників за місцем роботи (цехи, дільниці, бригади), за професіями і спеціальностями, за рівнем кваліфікації, формами оплати праці тощо. Характер такого функціонального поділу праці залежить від зв'язку трудових функцій з роботою устаткування. В основних робітників, наприклад верстатників і операторів, які керують роботою машин, трудові функції безпосередньо пов'язані з роботою устаткування.

 

Складність техніки і технології зумовлює складність і зміст праці основних робітників. У допоміжних виробників такого безпосередньо зв'язку трудових функцій з роботою машин і устаткування не існує, їх функції прості й не вимагають особливої кваліфікації. Співвідношення між кількістю основних і допоміжних робітників залежить від рівня механізації та автоматизації виробництва. Чим вищий рівень техніки, тим менша питома вага допоміжних виробників і більша – основних. Загальна кількість робітників скорочується. За часткової механізації до машин переходять лише трудові функції, пов’язані з формоутворенням, тобто з перетворенням предметів праці на готовий продукт. Питома вага допоміжних робітників у цьому випадку висока. За комплексної механізації, коли машини виконують частину допоміжних операцій, потреба в допоміжних виробниках скорочується. За комплексної автоматизації машини перебирають на себе не лише основні, а й допоміжні операції. За обслуговуючим персоналом залишаються функції нагляду, організації й технічного обслуговування, тобто на цьому етапі технічного прогресу зникає поділ праці на основну і допоміжну. За людиною зберігаються лише вищі функції процесу праці й ті, які не піддаються механізації.

Комплексна автоматизація на базі мікропроцесорів усуває той технічний базис, на якому існує поділ робітничих кадрів на основні й допоміжні. В Україні в 90-х XX ст. через низький рівень механізації на багатьох підприємствах допоміжними операціями зайнято чимало робітників. Вручну працює майже половина робітників у промисловості, дві третини – в будівництві і три чверті – в сільському господарстві.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.