Економічні злочини
Економічні злочини – злочини, об'єктом яких с економічні відносини, що охороняються державою, зокрема нормами кримінального закону. Норми, які передбачають відповідальність за економічні злочини, містяться у Кримінальному кодексі (КК).
Основними видами економічних злочинів є:
- посягання на власність,
- посягання на основи економічної діяльності.
Основні причини економічних злочинів – недоліки в організації та функціонуванні економічної системи суспільства, в роботі органів влади й управління, правозастосовних органів, недосконалість чинного законодавства, низький життєвий рівень людей, безробіття незадовільний стан загальної і правової культури, правовий нігілізм, закононеслухняність певної частини населення.
У КК України передбачена відповідальність за злочини, в яких економічні відносини є додатковим або факультативним об'єктом. До таких злочинів належать, зокрема, державна зрада, шпигунство (див. Шпигунство), диверсія, розголошення державної таємниці і втрата документів, що містить державну таємницю, передача іноземним організаціям відомостей, що є службовою таємницею, бандитизм, масові безпорядки, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, пошкодження об'єктів магістральних газо- і нафтопроводів, зловживання владою або посадовим становищем, перевищення влади або посадових повноважень, халатність, отримання хабара, дача хабара, посередництво у хабарництві. Згідно зі ст. 56 КК державною зрадою є умисне діяння вчинене громадянином України на шкоду суверенітету, територіальній недоторканості, обороноздатності або державній безпеці України. Чинячи державну зраду, злочинець може посягати на економічні відносини зовнішньої і внутрішньої безпеки України. Державна зрада карається позбавленням волі на термін від 10 до 15 років з конфіскацією майна. Диверсія визначена у ст. 60 КК України як вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень або іншої шкоди їх здоров'ю, на зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське або оборонне значення, а також вчинення з тією ж метою масових отруєнь, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій. Економічний аспект цього посягання очевидний. Санкцією ст. 60 КК за вчинення диверсій передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна або смертної кари з конфіскацією майна. Ст. 69 КК окреслює бандитизм як організацію озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації або окремих осіб, а також участь у банді або у вчиненому нею нападі. Бандитські напади можуть порушувати встановлений законом режим функціонування економічних відносин. Бандитизм карається позбавленням волі на строк від 5 до 15 років з конфіскацією майна. Організація масових безпорядків, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна тощо, може одночасно і суттєво бути посяганням на економічні відносини і, зокрема, на відносини власності. За вчинення перелічених вище діянь передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 12 років, а якщо вони призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків – позбавлення волі на строк від 10 до 15 років. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (ст. 78 КК) – злочин, який проявляється в умисному зруйнуванні або пошкодженні шляхів сполучення, споруд на них, рухомого складу або суден засобів зв'язку чи сигналізації, яке спричинило або могло спричинити аварію поїзда, судна або порушення нормальної роботи транспорту і зв'язку. Вказані діяння можуть заподіяти істотної шкоди суспільству, порушити нормальне функціонування продуктивних сил та економічних відносин. Особам, які вчинили такі діяння, може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 15 років. Близьким до цього злочину за предметом посягання є пошкодження об'єктів магістральних нафто- і газопроводів. Ст 78-1 КК України визначає цей злочин як умисне пошкодження або руйнування магістральних нафто- і газопроводів, підводів до них, а також технологічно пов'язаних із ними об'єктів, споруд, засобів автоматики, зв'язку, сигналізації, що призвело або могло призвести до порушення нормальної роботи зазначених трубопроводів. Такі діяння, вчинені вперше, караються позбавленням волі на строк від 3 до 15 років з конфіскацією майна або виправними роботами на строк до 2 років з конфіскацією майна чи без конфіскації, або штрафом до ста мінімальних розмірів заробітної плати, а якщо такі дії вчинено повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також загально небезпечним способом – позбавленням волі на строк від 3 до 10 років з конфіскацією майна. Коли вказані дії спричинили людські жертви, інші нещасні випадки з людьми або призвели до авари, пожежі, значного забруднення навколишнього природного середовища чи інших тяжких наслідків, винні караються позбавленням волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна. Зловживання владою або посадовим станови щем (ст. 165 КК) – умисне, з корисливих мотивів або іншої особистої заінтересованості використання посадовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотної шкоди державним чи громадським інтересам або правам та інтересам, які охороняються законом, окремих громадян. Нерідко такі зловживання порушують нормальне функціонування економічних відносин. Винні у їх вчиненні караються позбавленням волі на строк від 2 до 5 років або виправними роботами на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Коли ж вказане діяння спричинило тяжкі наслідки, покарання призначається у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна або без неї, позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років.
Джерело:
Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.