Економічне мислення

Економічне мислення – 1) система поглядів індивіда на закономірності економічного розвитку, сутність економічних явищ і процесів та причини їх виникнення, 2) діалектичне поєднання і взаємодія економічних знань, ідей, теорій тощо в економічній системі.

Економічне мислення – структурний елемент мислення людини взагалі. Зміст економічного мислення людини зумовлений типом існуючих суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних, культурних, характером законодавчої бази тощо), умовами її життя, місцем у соціальній структурі та ін.

Визначальним фактором змісту економічного мислення є характер існуючих відносин власності, уміння знаходити оптимальні для зростання ефективності окремого підприємства, галузі, народного господарства варіанти розвитку, оволодіння найновішими прийомами технологічних, проектно-конструкторських розробок, техніко-технологічна культура, орієнтація на найраціональніше використання економічних і природних ресурсів тощо. Правильне економічне мислення забезпечує раціональне управління діями людини на робочому місці, в масштабі підприємства (об'єднання), галузі, народного господарства.

Розрізняють економічне мислення шаблонне (рішення приймається на рівні здорового глузду) і творче (пов'язане з виробленням нових методів розв'язання певних завдань та досягнення мети, критичний підхід до існуючих економічних форм тощо). Економічне мислення і економічна практика перебувають у діалектичній взаємодії, тобто взаємообумовленості, взаємопроникненні, взаємозбагаченні. Визначальною стороною в цій взаємодії є економічна практика. Водночас економічне мислення справляє активний зворотний вплив на практику, стимулює економічну діяльність людей, реалізується в ній. Економічному мисленню властиві свої закони розвитку і внутрішні суперечності, відносна самостійність у межах системи мислення людини взагалі. Важлива роль у формуванні економічного мислення належить економічній науці загалом і політичній економії зокрема. У свою чергу, ці науки повинні узагальнювати раціональні ідеї, положення світової економічної думки, адекватно відображати реали дійсності та передбачити тенденції їх розвитку. Важливою умовою формування правильного економічного мислення є усвідомлення людиною національної ідеї, духу народу, національна самосвідомість. Особливо важливе значення цієї умови у формуванні економічного мислення в Україні. Водночас процес формування економічного мислення у перехідний період має в Україні однобічний характер. Наголошується лише на позитивних сторонах ринкової економіки, зокрема впливу конкуренції на зниження витрат виробництва і економію живої та уречевленої праці, спонукання працівників до продуктивної праці, відсутність дефіцитних товарів і послуг тощо, на її здатності вирішити головні економічні проблеми, соціальне захистити людей тощо. Замовчуються її негативні сторони, зокрема неспроможність рівномірно розвивати економіку, забезпечити відносно однаковий рівень життя, породження нею монополій та монополістичних тенденцій у розвитку економіки, екологічної кризи, різкої поляризації суспільства тощо. Тому при формуванні економічного мислення громадян необхідно всебічно розкривати плюси і мінуси ринку, виробляти тверде переконання, що негативні сторони ринку значною мірою долаються в процесі державного регулювання економіки, вдосконалення системи планування на підприємствах, що ринкові важелі управління народним господарством слід органічно поєднувати з державним регулюванням.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.