Застава

Застава – спосіб забезпечення виконання зобов’язань, укладених між суб'єктами економічної діяльності, що виступає у формі майнової гарантії кредиторові, виділеної боржником в обумовленому обсязі й у визначені терміни. Найпоширенішою формою її використання є укладання угод, здійснення правочинів або застосування певних норм відповідно до чинного законодавства. Для оформлення застави складають доку мені, який містить вид зобов'язання (грошове, речове, іпотечне та ін.), її обсяг або частину, терміни, порядок одержання. Заставне зобов’язання видається кредиторові (заставотримачеві) для підтвердження його права на отримання належної суми коштів за рахунок вартості заставленого майна у разі невиконання боржником узгоджених умов. Регулюється законодавством України. З переходом економіки до регульованих ринкових відносин широко застосовується і вдосконалюється.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.