Кредитоспроможність

Кредитоспроможність – це наявність передумов для отримання позик та спроможність їх повернення. Оцінка кредитоспроможності – необхідна умова укладення кредитної угоди, що дає змогу оцінити чинники, які можуть призвести до непогашення позики. Збереження основної суми боргу – один із основних принципів, якого слід дотримуватися у здійсненні кредитних операцій.

Кредитоспроможність визначають комерційні банки з кожним із позичальників, вона є одним із важливих етапів розгляду заявки на кредит. Для визначення кредитоспроможності існують різноманітні методики аналізу фінансового стану клієнта та його надійності, використовуються показники, що дають можливість оцінити поточне фінансове становище, перспективи змін, спроможність у разі потреби ліквідувати грошові кошти з різних джерел (коефіцієнти ліквідності, заборгованості, погашення боргу, рентабельності тощо).

Аналіз кредитоспроможності підприємства стосується усіх стадій процесу кредитних взаємовідносин між кредитором і позичальником. Він супроводжується детальним дослідженням кількісних і якісних характеристик господарюючого суб’єкта з точки зору їх впливу на клас кредитоспроможності. Особливе значення в сучасних умовах розвитку ринкових відносин набуває аналіз кредитоспроможності, що виступає у вигляді окремого, самостійного блоку фінансово-економічного аналізу та вимагає серйозної уваги не лише з боку кредитора, але і з боку самого позичальника.

Актуалізація цієї проблеми, внаслідок підвищення уваги кредитних установ до питань аналізу кредитоспроможності підприємств-позичальників, зважаючи на збільшення втрат за кредитами через необґрунтованість їх надання, призвела до появи цілої низки досліджень вітчизняних і зарубіжних учених, зокрема Бочарової І.В., Деружинської М.П., Єндовицького Д.А., Єпіфанова А.О., Турбіної Н.М. Проте, до цих пір проблема аналізу кредитоспроможності підприємств залишається малодослідженою та потребує подальших розробок.

Згідно з вітчизняним законодавством, кредитоспроможність − наявність у боржника (контрагента банку) передумов для проведення кредитної операції і його спроможність повернути борг у повному обсязі та в обумовлені договором строки.

Кредитоспроможність підприємства-позичальника залежить від багатьох чинників, оцінити та розрахувати кожен з яких досить складно. Велика частина аналізованих на практиці показників кредитоспроможності ґрунтується на даних за минулий період або на певну звітну дату, разом з тим, всі вони схильні до спотворення під впливом інфляції. Крім того, застосовується безліч методів і підходів вирішення цієї задачі, що не виключають один одного, а навпаки, роблять оцінку кредитоспроможності підприємства більш відповідною реальності.

Узагальнюючи підходи до аналізу кредитоспроможності підприємств-позичальників, їх можна поділити на два види:

• класифікаційні підходи (рейтингові й прогнозні) дають можливість групувати підприємства-позичальники: прогнозні підходи дозволяють диференціювати їх залежно від вірогідності банкрутства; рейтингові − залежно від їх категорії, що встановлюється за допомогою групи розраховуваних фінансових коефіцієнтів і привласнюваних їм рівнів значущості;
• підходи на основі комплексного аналізу доють можливість поєднання кількісних і якісних характеристик підприємства-позичальника, серед яких найбільш відомими є:
  • правило шести «СІ» (включає аналіз customer's character (характер позичальника), capacity to pay (фінансові можливості), capital (капітал, грошові кошти), collateral (забезпечення кредиту), current business conditions and goodwill (загальноекономічні умови), control (контроль));
  • метод CAMPARI (включає аналіз Character (репутація позичальника), Ability (бізнес позичальника), Means (необхідність звернення за кредитом), Purpose (мета кредиту), Amount (обґрунтування мети кредиту), Repayment (можливість погашення), Insurance (спосіб страхування кредитного ризику));
  • метод PARSER (включає аналіз Person (інформація про потенційного позичальника, його репутація), Amount (обґрунтування суми кредиту), Repayment (можливість погашення), Security (оцінка забезпечення), Expediency (доцільність кредиту), Remuneration (винагорода банку (процентна ставка) за ризик надання кредиту));
  • оцінкова система аналізу, що включає аналіз структури активів і пасивів; аналіз грошових потоків; аналіз фінансової стійкості підприємства-позичальника та аналіз ефективності його діяльності.

Таким чином, в результаті аналізу кредитоспроможності підприємства-позичальника вирішуються таки завдання: дослідження фінансового стану підприємства; вивчення параметрів позичальника, що не піддаються кількісній оцінці («якісні параметри»); стимулювання підприємства у напрямі підвищення ефективності його діяльності; визначення тенденцій зміни кредитоспроможності на перспективу; визначення результативного показника кредитоспроможності клієнта з метою порівняння різних позичальників; проведення поточного контролю за фінансовим станом, станом заставного забезпечення; виявлення чинників кредитного ризику.

Розроблені підходи до аналізу кредитоспроможності підприємств-позичальників уніфіковані, тобто мають певний набір показників і критеріїв, за якими оцінюється кредитоспроможність позичальника, що дозволяє швидко і з мінімальними трудовитратами проаналізувати великий осяг кредитних заявок, скоротивши, таким чином, операційні витрати.

Проте, аналіз кредитоспроможності підприємства-позичальника повинен проводитися з урахуванням його індивідуальних особливостей. Інакше (при єдиній методиці оцінки усіх підприємств) поза увагою можуть залишитися чинники, здатні істотно впливати на фінансові результати не лише позичальника, але і кредитора. В той же час не можна не враховувати того, що збільшення гнучкості методики оцінки підприємства-позичальника неминуче призводить до підвищення трудомісткості аналітичних розрахунків та зростання витрат, повязаних з їх проведенням.

При розробці шляхів удосконалення аналізу кредитоспроможності підприємств-позичальників кредиторам необхідно діяти за трьома напрямами:

• Застосування процесних технологій. Стратегія кредиторів полягає в сукупності певних управлінських дій з метою підвищення ефективності та оптимізації управління процесом кредитування в умовах мінливого ринкового середовища. Тактика при цьому полягає в застосуванні певного набору способів і прийомів досягнення поставленої мети.
• Управління інформаційними потоками. Одним з найважливіших елементів методики аналізу кредитоспроможності підприємства-позичальника є його інформаційна база, оскільки без неї неможливо реально та ефективно оцінити міру ризику майбутніх фінансових вкладень кредитних ресурсів у той або інший господарюючий суб’єкт.
• Робота з проблемними кредитами. Робота з проблемними кредитами повинна носити всебічний характер, що багато в чому визначається кваліфікацією персоналу, якістю інформаційного та методичного забезпечення, умінням кредитора оперативно реагувати на сигнали про кредитні вкладення, що погіршуються.

Крім тогозважаючи на недоліки у вітчизняній практиці кредитування, а також на роль кредитоспроможності позичальників як основного інструменту мінімізації кредитного ризику, вдосконалення цієї сфери аналітичної роботи передбачає здійснення таких заходів:

• розширення складу показників фінансового аналізу для отримання інформації, яка б характеризувала усі аспекти діяльності потенційного клієнта;
• проведення аналізу можливих джерел погашення зобов’язань за кредитом;
• активне використання аналізу грошових потоків підприємства, що дає можливість оцінити обороти коштів позичальника для недопущення відволікання коштів, які повинні бути використані на фінансування конкретних виробничих потреб позичальника.

Таким чином, запропоновані заходи дають можливість суттєво покращити рівень аналізу кредитоспроможності підприємств-позичальників, забезпечити вдосконалення його методики, а завдяки цьому покращити саме процес кредитування, принципи прийняття управлінських рішень, вдосконалити механізми управління кредитним портфелем, принципи кредитної політики та методи формування резервів відповідно до ймовірності банкрутства позичальників та їхніх окремих кредитних операцій.

Джерело: Нагайчук В.В., Мудрий Г.М. «Аналіз кредитоспроможності підприємства-позичальника та його удосконалення»