Класифікація банківських рахунків
У банківській практиці використовуються різноманітні види рахунків. Розрахунковий рахунок – основний рахунок, що відкривається банками підприємствам і організаціям, які здійснюють комерційну діяльність з метою отримання прибутку, володіють основними та оборотними коштами і мають самостійний баланс.
З розрахункового рахунка здійснюються грошові операції, пов'язані з основною комерційною діяльністю підприємства – розрахунки за товарно-матеріальні цінності, надані й отримані послуги; отримання заробітної плати та сплата обов'язкових платежів з неї; сплата платежів до бюджету і державних фінансових фондів; інші операції відповідно до статутної діяльності підприємства.
Поточний рахунок – рахунок, що відкривається банками некомерційним, громадським та деяким іншим організаціям і установам, які не мають підстав для відкриття розрахункового рахунка. До таких організацій і установ належать, наприклад, постійні уповноважені різноманітних громадських фондів, театри і цирки, що приїхали на гастролі, і т. ін.
Характерною ознакою поточного рахунка є те, що він призначений для забезпечення лише власних потреб вищевказаних організацій та установ, а саме: виплати заробітної плати та платежів з неї, проведення операцій, пов'язаних із соціально-побутовими витратами, та інші.
Суброзрахунковий рахунок – підсобний банківський рахунок, що відкривається підприємствам і організаціям, які мають філії, представництва, відділення та інші відособлені підрозділи. Ці підрозділи мають перебувати на окремому балансі і бути самостійними платниками податку. Субрахунок відкривається для проведення розрахунків за місцем розташування відособлених структурних підрозділів підприємства за клопотанням власника основного рахунка і за згодою установи банку.
Кошти, що надходять на субрахунок, можуть перераховуватись на основний розрахунковий рахунок підприємства (організації). Така особливість субрахунка обмежує його економічне значення, підкреслює підсобний характер цього виду банківського рахунка.
У разі, коли відокремлені підрозділи не мають окремого балансу і не є самостійними платниками податків, для них можуть відкриватися субрахунки лише для зарахування виручки та подальшого її перерахування на основний розрахунковий рахунок підприємства. Суброзрахунковий рахунок в іноземній валюті відкривається філіям тих господарських суб'єктів, що мають дозвіл на торгівлю або надання послуг за валюту.
Бюджетний рахунок – банківський рахунок, що відкривається підприємствам, організаціям і установам (їх відособленим підрозділам), яким виділяються кошти за рахунок державного або місцевого бюджету для цільового використання.
Бюджетні рахунки відкриваються для обліку доходів і видатків з бюджетів, на них відображаються кошти державного, обласного та інших бюджетів, а також бюджетні кошти, які виділяються для організацій і установ, що фінансуються за рахунок цих бюджетів. З переходом до казначейського виконання державного бюджету створюється єдиний казначейський рахунок, який об'єднує в систему бюджетні рахунки, відкриті на ім'я органів Державного казначейства, та рахунки розпорядників державних коштів.
Позичковий рахунок – банківський рахунок, що служить для здійснення платежів, пов'язаних з наданням кредиту, поверненням його та сплатою відсотків за нього. Позичковий рахунок використовується установами банків для обліку кредитів, що їх одержали організації, підприємства, установи і громадяни. Позичкові рахунки відкриваються на договірній основі як юридичним, так і фізичним особам у будь-якій установі банку, яка має право видавати позички.
Різновидом позичкового рахунка є контокорентний рахунок. Це єдиний рахунок, на якому обліковуються всі грошові операції банку з клієнтом. Контокорентний рахунок поєднує в собі функції розрахункового і позичкового рахунків; на ньому фіксуються позики банку, всі платежі з рахунка за дорученням клієнта, кошти, які надходять на рахунок клієнта в банк, повернення позик тощо. Позичковий рахунок може бути відкритий також в іноземній валюті.
Депозитний рахунок – банківський рахунок, що відкривається юридичним і фізичним особам для розміщення тимчасово вільних коштів на депозити банку з нарахуванням відсотків за депозит. Депозитні рахунки відкриваються на підставі депозитного договору, укладеного між власником рахунка і установою банку на визначений у договорі строк. Після закінчення строку зберігання гроші разом з відсотками повертаються їх власникові. Проведення розрахункових операцій та видача коштів готівкою з депозитного рахунка забороняється. Такий захід відповідає умовам жорсткої грошово-кредитної політики. Депозитні рахунки відкриваються також для розміщення на депозитах банку тимчасово вільних коштів в іноземній валюті.
Кореспондентський рахунок – рахунок, який відкривається для обліку розрахунків, що їх виконує одна установа банку за дорученням і на кошти іншої установи банку на підставі укладеного кореспондентського договору. Кореспондентські розрахунки здійснюються між: 1) комерційними банками; 2) Національним банком і комерційними банками; 3) вітчизняними та іноземними банками.
Субкореспондентський рахунок відкривається установі комерційного банку (філії, відділенню, управлінню тощо), що не є юридичною особою.
Кореспондентські рахунки з міжнародних розрахунків поділяються на два види:
- рахунок "Ностро" – міжнародний кореспондентський рахунок даної установи банку в банку-кореспонденті; використовується для обліку доручень банку своїм закордонним кореспондентам;
- рахунок "Лоро" – міжнародний кореспондентський рахунок, відкритий банком-кореспондентом у даній установі банку; на цьому рахунку обліковуються доручення, одержані від закордонного кореспондента.
Рахунок "Ностро" і рахунок "Лоро" взаємопов'язані: рахунок "Ностро" в одному банку є рахунком "Лоро" в банку-кореспонденті.
Розрахунковий рахунок громадян – банківський рахунок, що відкривається фізичним особам для проведення безготівкових розрахунків у національній валюті між собою та з юридичними особами. На розрахункові рахунки фізичних осіб можуть зараховуватися: заробітна плата, пенсії, допомоги, авторські гонорари; виплати страхових та викупних сум; орендна плата; відшкодування шкоди, заподіяної громадянам; кошти за реалізовані товарно-матеріальні цінності і за здану сільгосппродукцію та інші надходження, що не суперечать чинному законодавству.
З розрахункових рахунків фізичних осіб проводяться такі операції: розрахунки за надані послуги юридичними та фізичними особами; розрахунки за придбані в підприємствах торгівлі товари; відрахування до державного і місцевого бюджетів обов'язкових та інших платежів; розрахунки за купівлю і продаж цінних паперів на біржовому та позабіржовому ринках, інші операції.
Вкладний рахунок громадян (ощадний вклад) – банківський рахунок, що відкривається на підставі окремого договору з видачею вкладникові вкладного документа. Таким документом може бути ощадна книжка (іменна чи на пред'явника); ощадний сертифікат тощо.
Кошти на вкладний рахунок можуть бути покладені готівкою або перераховані з розрахункового рахунка.
Джерела:
- Банковское дело: Учебник/ Под ред. В. И. Колесникова. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 480 с.
- Деньги, кредит, банки: Справ. пособие/ Под ред. Г. И. Кравцовой. – Мн.: Меркаване, 1994. – 270 с.
- Деньги. Кредит. Банки: Учебник/ Под ред. Е. Ф. Жукова. – М.: ЮНИТИ, 2000. – 622 с.
- Деньги. Кредит. Банки: Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. и доп./ Под ред. О. И. Лаврушина. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 450 с.
- Иванов В. М. Деньги и кредит. Курс лекций. – К.: МАУП, 1999. – 230 с.
- Финансы, деньги, кредит: Учебник/ Под ред. О. В. Соколовой. – М.: Юристъ, 2001. – 784 с.
- Шуляк П. Н. Финансы: Учебник. – М.: Издательский Дом «Дашков и К0», 2002. – 3-е изд., перераб. и доп. – 752 с.