Вартість виконання міжнародного комерційного контракту

Кожна сторона несе затрати по виконанню своїх зобов'язань. Виконання зобов'язань дуже часто призводить до затрат, які можуть мати різний характер: затрати по перевезенню товарів, банківська комісія за здійснення грошового переказу, збори при отриманні різного роду дозволів і т.д. У принципі ці затрати повинна нести виконуюча сторона.

Безумовно, між партнерами може діяти інша домовленість, і ніщо не заважає виконуючій стороні завчасно включити такі затрати в призначену ціну.

Приклад. Консультативна фірма А здійснює аудиторну перевірку фірми В. Згідно з контрактом, п'ять експертів фірми А їдуть у відрядження на фірму В. Домовленість щодо затрат на відрядження відсутня, і А не бере до уваги ці затрати при визначенні винагороди за названі послуги. А не має права додати затрати на відрядження до свого рахунку за послуги.

Спосіб виконання контракту – це передбачений договором порядок дії сторін у процесі виконання зобов'язань.

У двосторонніх контрактах, коли обидві сторони мають обов'язки між собою, виникає складне питання, яка із сторін повинна першою виконати своє зобов'язання. Якщо сторони прямо про це не домовились, то на практиці багато залежить від звичаїв. Потрібно також пам'ятати про те, що дуже часто одна сторона має кілька зобов'язань, які можуть бути виконані в різні строки.

Щоб мати можливість врегулювати взаємовідносини сторін у цих випадках, слід сформулювати порядок виконання зобов'язань у контракті. На практиці можливе одночасне виконання зобов'язань сторонами, якщо це можливо, або ж коли виконання потребує певного періоду.

Приклади.

1. А та В домовились про обмін певної кількості олії на певну кількість бавовни. Якщо обставини не вказують на інше, товари повинні бути поставлені одночасно.

2. А зобов'язується написати юридичне заключення, пов'язане з участю В в арбітражі. Якщо відсутня угода відносно того, коли В повинен заплатити за надані послуги, тоді А повинен підготувати заключення до того моменту, як просити заплатити за нього.

За загальним правилом сторона не може виконати зобов'язання контракту достроково. Дострокове виконання зобов'язань допускається, коли така умова передбачена у контракті, коли є згода іншої сторони або ж дострокове виконання випливає з суті зобов'язань, звичаїв ділового обігу. У противному разі партнер може відмовитися від прийняття до виконання зобов'язання або приймає виконання та стягує з іншої сторони збитки, які були спричинені несвоєчасним виконанням.

Приклади.

1. А погодився виконати щорічне технічне обслуговування всіх ліфтів у службовому будинку В 15 листопада. Службовці А прибули на об'єкт листопада, в день, коли в будинку проходив важливий міжнародний семінар, в якому брала участь велика кількість науковців. В має право відмовитись від такого виконання, оскільки воно спричиняє йому незручності. До того ж у контракті вказана фіксована дата виконання зобов'язань і нічого не говориться про дострокове виконання.

2. В зобов'язується поставити А устаткування 18 червня і А зобов'язується заплатити за устаткування 30 серпня. В поставляє устаткування 10 червня. У А відсутній законний інтерес відмовлятись від дострокового виконання. Але це жодним чином не впливає на строк оплати за контрактом. Крім цього, А стягує з В додаткову оплату за зберігання устаткування протягом 8 днів.

З огляду на необхідність виконання сторонами контракту інколи МКК здійснюється відразу повністю (наприклад, поставка автомобіля) або по-іншому, протягом певного періоду (наприклад, будівництва). Однак бувають випадки, коли виконання зобов'язань може бути здійснено або ж одночасно, або ж частинами (наприклад, поставка товарних партій). Згідно з українським законодавством, виконання повинно бути здійснено зразу ж повністю, якщо в контракті не визначено інше.

Приклад.

1. А зобов'язується поставити 200 т вугілля В в червні. Для А було б зручніше поставити 200 т частинами, наприклад, по 50 т щотижня червня. Однак згідно з контрактом усі 200 т повинні бути поставлені зразу ж.

2. Обставини ті самі, що і в прикладі 1, з різницею, що В вугілля необхідне рівномірно для забезпечення потреб свого виробництва. Крім того, В має склади обмеженої місткості і не може належним чином вправитися з поставкою відразу 200 т вугілля. Сторони визначили графік поставки 200 т вугілля частинами протягом червня.

3. А має перед В борг у 100 000 грн. Між партнерами було узгоджено, що А виплачує 100 000 грн. у перший день кожного місяця, починаючи з жовтня. 1 грудня А пропонує заплатити тільки 50 000 грн., а різницю – через десять днів. В принципі В має право відмовитись від запропонованого А виконання.

Різний зміст зобов'язань визначає розбіжності в способі їх виконання. Саме тому ці питання розглядаються законодавством окремо для різних видів контрактів.

Бувають випадки, коли дійсність чи виконання контракту залежить від дотримання вимог, які визначаються державним дозволом. У даному разі та сторона, яка має комерційне підприємство в цій державі, повинна вжити необхідних заходів для отримання дозволу.

Довідково: Процес отримання державного дозволу.

1. Звернення за державним дозволом:

  • сфера дії вимоги про дозвіл;
  • обов'язок інформувати про наявність вимоги на державний дозвіл;
  • визначення сторони, яка повинна вжити заходів для отримання державного дозволу.

2. Процедура звернення за дозволом:

  • строк подання заяви;
  • затрати;
  • обов'язок безвідкладного повідомлення про видачу або відмову про дозвіл;
  • наслідки порушення обов'язку поінформувати партнера.

3. Невидача і відсутність відмови про видачу дозволу:

  • відсутність рішення про видачу дозволу;
  • припинення контракту;
  • дозвіл тільки на окремі умови.

4. Відмова про видачу дозволу:

  • відмова;
  • наслідки.

Виконання контракту пропонується розглядати на прикладі міжнародного комерційного контракту (МКК) купівлі-продажу товару. Зобов'язання покупця включають оплату встановленої контрактом ціни та прийняття товару.

Підготовка товару до відправки – передбачає виконання продавцем визначених вимог до пакування та маркування товару. Маркування – це умовні позначки, зображення, написи, які розміщуються на упакованому товарі для забезпечення належного перевезення товару до покупця.