Що ж таке «практика вищої мудрості»?

Ламаїсти виділяють п’ять видів мудрості, головними з яких є мудрість, яка пізнає умовне, або номінальне знання, та мудрість абсолютного знання, тобто знання природи буття. Кожна з них має безліч аспектів, за їх допомогою можна повністю перебороти бар’єри аморальності та перепони до всезнання. Об’єктом такої мудрості є пізнання кінцевої природи всіх явищ, яка ще називається порожнечею, або Ніщо, де не існує ні речовина, ні свідомість (шуньята), що виступає як заперечення самобуття (само сущого буття) будь-чого і всього.

Щоб почати пізнавати порожнечу, насамперед слід вивчати великі книги в усій їх глибині; лише після цього, внаслідок почутого про порожнечу від інших, виробляється мудрість, що виникає зі слухання. Згодом, внаслідок численних роздумів про значення порожнечі, виробляється мудрість, що виникає з роздумів. Коли в достатній мірі оволодівають медитативною зосередженістю на рівні глибокої переконаності, набувають мудрість, що виникає з медитації. Це відбувається тоді, коли розум стає надзвичайно сильним в результаті націленості мислення на суть порожнечі. У цей час виробляється гармонійна підвласність розуму і тіла, так само як у стані спокою. Відмінність лише в тім, що під час спокою гармонія підвласності розуму і тіла досягається силою зосередженої медитації, а тут – силою аналітичного мислення. Коли досягається поєднання особливої медитативної зосередженості з гармонією такого порядку, наступає особливе прозріння. оскільки таке особливе прозріння виникає тоді, коли об’єктом медитації є порожнеча, то ця медитативна зосередженість є поєднанням спокою і особливого прозріння, що пізнає порожнечу.

Вважається, що при виконанні всіх цих вимог (Трьох Практик), спираючись на прийняття Сховища (вчення Будди) та усвідомлення зв’язків між діями та їх результатами, можна досягти стану звільнення. Якщо ж, доповнюючи це, розвивати націленість на просвітлення (бадхичитта), яка породжується любов’ю і милосердям, та виконувати згадані Три Практики у поєднанні з націленістю до вищого просвітлення заради блага всіх живих істот, то можна досягти вершини всезнання, тобто найвищого звільнення – стану Будди.

Джерело:

Лебедєва Н.Г. та ін. Релігієзнавство: Навч. посібн./ Н.Г. Лебедєва, О.Т. Джурелюк, Д.О. Самойленко. – Алчевськ: ДонДТУ, 2008. – 293 с.