Функції ревізійного апарату державної контрольно-ревізійної служби

У ринкових умовах господарювання, у період широкого використання автоматизованих систем управління та комп'ютеризації й за наявності різних форм власності значно підвищується роль контролю, посилюються функції і завдання державної контрольно-ревізійної служби.

Статус державної контрольно-ревізійної служби, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 р. № 2939-ХП.

Державний контроль здійснюється у формі ревізій і перевірок. За результатами ревізії складається акт, а перевірки – довідки або доповідна записка. Держаний контрольно-ревізійна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, вищевказаним Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента та Кабінету Міністрів України.

Державна контрольно-ревізійна служба діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується йому.

Вона координує свою діяльність з місцевими Радами народних депутатів та органами виконавчої влади, фінансовими органами, державною податковою службою, іншими контролюючими органами, органам прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки.

Основні функції державної контрольно-ревізійної служби такі.

Головне контрольно-ревізійне управління України та контрольно ревізійні управління (КРУ) на місцях:

  1. організують роботу контрольно-ревізійних підрозділів у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі з проведення ревізій і перевірок, узагальнюють наслідки документальних ревізій і перевірок у випадках, передбачених законодавством, повідомляють про них органам законодавчої та виконавчої влади;
  2. проводять ревізії та перевірки фінансової діяльності, стану збереження коштів і матеріальних цінностей, достовірності обліку й звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах та інших органах державної виконавчої влади, у державних фондах, у бюджетних установах, а також на підприємствах і організаціях, які отримують кошти з бюджету та з державних валютних фондів;
  3. проводять ревізії та перевірки правильності витрачання державних коштів на утримання місцевих органів державної виконавчої влади, установ і організацій, що діють за кордоном і фінансуються за рахунок державного бюджету;
  4. проводять ревізії та перевірки повноти оприбуткування, правильності витрачання і збереження валютних коштів;
  5. здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених попередніми ревізіями та перевірками;
  6. розробляють інструктивні та інші нормативні акти щодо проведення ревізій та перевірок;
  7. здійснюють методичне керівництво й контроль за діяльністю підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнюють досвід проведення ревізій та перевірок і поширюють його серед контрольно-ревізійних служб, розробляють пропозиції щодо удосконалення контролю.

Контрольно-ревізійні відділи (КРВ) виконують вищевказані функції за винятком пунктів 1 і 7.

Крім цього, органи контрольно-ревізійної служби розглядають листи, заяви, скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань.

Права ревізорів:

  • ревізувати й перевіряти грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси та інші документи, що підтверджують надходження й витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей;
  • мати безперешкодний доступ на склади, у сховища, виробничі й інші приміщення для їх обстеження;
  • залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних та ремонтних робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на цю мету коштів;
  • вимагати від керівників об'єктів, що ревізуються, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошей і розрахунків, опечатувати каси, склади, архіви, а у разі виявлення підробок – вилучати необхідні документи, залишаючи в справах акт вилучення та копії або реєстри вилучених документів;
  • одержувати від банків необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів;
  • одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб письмові пояснення;
  • пред'являти керівникам, іншим посадовим особам вимоги щодо усунення виявлених порушень;
  • стягувати в дохід держави кошти підприємств, отримані за незаконними угодами та з порушенням чинного законодавства;
  • накладати на керівників та інших службових осіб адміністративні стягнення;
  • застосовувати до підприємств фінансові санкції, передбачені у п.7 ст.11 Закону «Про державну податкову службу в Україні».

Обов'язки ревізорів:

  • суворо додержуватися Конституції України, законів України;
  • у випадках виявлення зловживань і порушень чинного законодавства передавати правоохоронним органам матеріали ревізій і повідомляти про виявлені зловживання і порушення державним органам;
  • володіти комплексом способів і прийомів контрольно-ревізійної роботи;
  • об'єктивно викладати виявлені факти порушень і зловживань;
  • надавати допомогу працівникам підприємства, яке ревізується, в усуненні виявлених недоліків;
  • брати участь у розробці заходів щодо усунення виявлених недоліків;
  • доповідати керівництву підконтрольного підприємства про результати ревізії;
  • перевіряти повноту і своєчасність виконання рекомендацій за результатами попередньої ревізії.

Ревізор несе відповідальність за:

  • своєчасність, належну якість ревізії;
  • об'єктивність викладання її результатів;
  • повне або часткове приховування виявлених порушень і зловживань або їх заниження;
  • правильність і обґрунтованість висновків за результатами ревізії;
  • використання службового становища в корисних цілях;
  • передчасне розголошення матеріалів ревізії.

Джерело – глава з навчального посібника:

Рогозян Л.Є., Вахлакова В.В. Ревізія і контроль: Навч. посібн. – Алчевськ: ДонДТУ, 2008. – 209 с.