Поняття ринку цінних паперів

Ринок цінних паперів – багатофункціональна система, яка сприяє акумулюванню капіталу для інвестицій у виробничу та соціальну сфери, структурній перебудові економіки, підвищенню добробуту громадян за рахунок володіння та вільного розпорядження цінними паперами, підготовленості населення до ринкових відносин. Мета функціонування РПЦ – акумуляція фінансових ресурсів кредитно-фінансових інститутів, корпорацій, підприємств, приватних осіб і спрямування їх у виробниче та невиробниче вкладення капіталів.

До основних функцій РЦП відносять: облікову, контролюючу, функцію збалансування попиту і пропозиції, стимулюючу, перерозподільну та регулюючу. РЦП виконує важливу макроекономічну функцію, сприяючи перерозподілу інвестиційних ресурсів, забезпечуючи їх концентрацію у найдохідніших галузях і водночас відтягуючи фінансові ресурси із галузей, які не мають чітко визначених перспектив розвитку.

РЦП класифікують за такими критеріями: спосіб розміщення ЦП (первинний ринок, вторинний ринок), місце операцій з ЦП (біржовий ринок, позабіржовий ринок), економічна природа ЦП (ринки боргових, пайових та похідних ЦП), об`єкти випуску ЦП (ринок державних позик, ринок муніципальних позик та РЦП підприємств і організацій), термін обігу ЦП (ринок грошових ЦП, ринок капітальних ЦП), територія обігу ЦП (ринки місцевий, національний і міжнародний), поведінка суб’єктів ринку («ведмежий ринок», «бичачий ринок»).

Учасники РЦП – емітенти (уряд, органи місцевої влади, банки, біржі, підприємства і т.п.), посередники (брокери, дилери, депозитарії, реєстратори, розрахунково-клірингові установи), державні органи регулювання (Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку).

В Україні торги проводяться на біржах: Українській фондовій біржі; Київській міжнародній фондовій біржі; Донецькій фондовій біржі; Придніпровській фондовій біржі; Українській міжбанківській валютній біржі (на фондовій секції).

Товарний ринок – це сфера товарного обміну, де виявляються відносини з приводу купівлі-продажу товарів. Складовими елементами товарного ринку є: товарна пропозиція; попит споживачів; ціна товару. Основні показники функціонування товарного ринку – це місткість ринку, динаміка розвитку, ступінь диверсифікованості, якість товару та його конкурентоспроможність.

Існують такі структури товарного ринку: монополістичний ринок, на якому домінує один постачальник; олігополістичний ринок, на якому панує група найбільших продавців. Розрізняють два сектори товарного ринку – закритий і відкритий. У закритому секторі ринку відносини між продавцями і покупцями не носять комерційного характеру; у відкритому ці відносини мають комерційний характер.

Валютний ринок – це відносини між його суб’єктами (в основному, між банками), а також між суб’єктами і клієнтами. Розрізняють світові, регіональні та національні валютні ринки.

Основними функціями валютного ринку є: обслуговування міжнародного обороту товарів, послуг і капіталів; формування валютного курсу під впливом попиту і пропонування; захист від валютних ризиків; інструмент держави для цілей грошово-кредитної і економічної політики.

Коливання валютного курсу впливають на ефективність експортно-імпортних операцій, є причиною розвитку інфляції в країні, підвищення ризиків в міжнародній торгівлі й інвестиціях та ін.

У розпорядженні держави є інструменти, за допомогою яких вона може впливати на валютний курс через вплив на елементи моделі стійкого росту держави. До цих інструментів відносяться: процентна ставка, інтервенції центральних банків, емісія державних казначейських зобов’язань і ставка прибутковості по них.

Джерела:

  1. Биржевая деятельность / Под ред. А.Г.Грязновой, П.В. Корнеевой, В.А.Галанова.- М.: Финансы и статистика, 1995. – 239 с.
  2. Биржевое дело: Учебное пособие / Зотов И.В., Успаленко В.И. – Х.: Бурун Книга, 2005. – 256 с.
  3. Бердникова Т.Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 270 с.
  4. Биржевое дело / Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 304 с.
  5. Дудяк Р.П., Бугеля С.Я. Організація біржової діяльності: Основи теорії і практикум. Навч. посібник 2-ге видання доповнене. – Львів: Новий Світ. – 2000: Магнолія плюс. – 2003. – 360 с.
  6. Лященко В.И. Фондовые индексы и рейтинги. – Донецк: Сталкер, 1998. – 317 с.
  7. Масленников В.В. Биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 304 с.
  8. Сохацька О.М. Біржова справа. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2003. – 602 с.