Брокери в Україні
Фактично при Петрові І функціонувала лише одна відкрилася в 1703 г. Санкт-петербурзька біржа. Інститут брокера при ній не був розвинений. Після Санкт-Петербурга біржа була установлена в Москві, а в 30-40 роках XIX століття біржі починають бурхливо організовуватися по всій Росії. До 1914 року їх вже діяло 115, вони з'явилися у всіх крупних містах країни.
Проте основну масу все ж таки складали посередники-брокери. По статутах російських бірж брокерів обирали на біржових зборах з чоловіків старше 30 років “купецького звання”, причому рекомендувалося віддавати перевагу «безневинно упадшим», тобто збанкрутілим не з своєї вини особам. Вибраним влаштовувалися екзамени із знань, необхідним для брокера і (при твердженні на посаді департаментом (міністерством) торгівлі і мануфактури) їх приводили до присяги.
Біржовим і корабельним маклерам привласнювався посадовий знак срібна табличка з відповідним написом. Маклери обиралися довічно, могли бути зміщені лише по суду.
Для спостереження за діяльністю маклерів загальні збори біржі вибирали з їх середовища старшого маклера (на Санкт-петербурзькій, Московській, Одеській і Київській біржах «Гоф-маклера»). За службові упущення українські брокери несли відповідальність, у тому числі і кримінального характеру.
Небагато про особливість діяльності українських брокерів. На відміну від інших країн, брокери не об'єднувалися в корпоративний «паркет», був відсутній на біржі і глашатай. Операції полягали буквально на вухо, і незвичному відвідувачу орієнтуватися в ціні, найменуванні товару, його кількості було дуже важко.
Збереженню комерційної таємниці сприяло безпосереднє спілкування брокерів з клієнтами.
Куртаж (винагорода брокера) брокери одержували не за наслідками конкретної біржової операції, рахунки на них подавалися після закінчення року.
Розмір куртажу і розподіл його визначалися звичаями, що склалися, законами, іноді залежали і від угоди між брокером і обома контрагентами.
Брокери користувалися великою пошаною і авторитетом, а «маклерська записка" мала силу безперечного доказу і обкладалася зниженим гербовим збором.
Після громадянської війни 1918-1922 рр. і пом'якшення тиску комуністичного режиму на економічне життя країни була відновлена діяльність найважливіших товарних бірж.
Брокерські обов'язки полягали у виконанні доручень членів і відвідувачів біржі зробити біржові операції шляхом пошуку контрагентів, в складанні маклерських записок і в наданні здійснюваних ними операцій до реєстрації в біржових зборах, а також консультуванні торгуючих.
В той же час виникли відмінності в порівнянні з дореволюційним брокером. Зникають станові обмеження, традиція спадкоємності брокерських місць.
Після невеликої підготовки брокером міг бути прийнятий на роботу будь-який громадянин.
У 1927 р. ухвалою ЦВК велика частина товарних бірж ліквідовується.
Вимоги до 14-ти бірж, що залишилися, в державі різко підвищуються.
Разом з товарними біржами в період непу функціонують 8 фондових бірж, що спочатку виникли у зв'язку з необхідністю виявлення курсу червонця, а потім використовуваних для розміщення державних позик. Але, оскільки приватна емісія цінних паперів була заборонена, а кредитні і валютні операції концентрувалися в руках держави, фондові біржі фактично були установами. В результаті брокерська діяльність на фондових біржах була сильно обмежена.
У Москві, Ленінграді (Санкт-Петербурзі) і Харкові разом з фондовими відділами існували ще вечірні фондові біржі (так звані «американки»), де брокерське посередництво, навпаки, грало головну роль. На цих біржах, покликаних упорядкувати діяльність «чорних бірж», проводилися операції з цінностями, не допущеними до звернення у фондових відділах.
Аж до кінця 20-х років брокери грали велику, хоч і штучно знижувану роль в стабілізації грошового звернення, регулюванні руху товарів і цінних паперів, розвитку підприємництва.
У 1930 р. в результаті ліквідації багатоукладності в економіці країни і переходу економіки до директивного розподілу біржі були закриті, і заняття брокерською діяльністю стало переслідуватися в кримінальному порядку.
Джерела:
- Биржевая деятельность / Под ред. А.Г.Грязновой, П.В. Корнеевой, В.А.Галанова.- М.: Финансы и статистика, 1995. – 239 с.
- Биржевое дело: Учебное пособие / Зотов И.В., Успаленко В.И. – Х.: Бурун Книга, 2005. – 256 с.
- Бердникова Т.Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 270 с.
- Биржевое дело / Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 304 с.
- Дудяк Р.П., Бугеля С.Я. Організація біржової діяльності: Основи теорії і практикум. Навч. посібник 2-ге видання доповнене. – Львів: Новий Світ. – 2000: Магнолія плюс. – 2003. – 360 с.
- Лященко В.И. Фондовые индексы и рейтинги. – Донецк: Сталкер, 1998. – 317 с.
- Масленников В.В. Биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 304 с.
- Сохацька О.М. Біржова справа. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2003. – 602 с.