Організація біржових торгів

При достатній кількості заявок на покупку і продаж акцій на фондових біржах торгівля звичайно здійснюється у вигляді декількох організаційних етапів.

На всіх відомих біржах з особистою присутністю торговий зал ділиться на декілька секторів, кожний з яких призначений для торгівлі певними видами цінних паперів і в яких брокери одержують інформацію про поточні котирування цих паперів. При цьому при системі відкритих аукціонних торгів відбувається безперервне зіставлення цін на покупку і цін на продаж. Операція здійснюється і оформляється тоді, коли покупець і продавець домовляються про прийнятний рівень ціни по операції.

Торговий день на біржі часто складається з трьох періодів: передторгового періоду, основної торгової сесії і послеторгового періоду.

В межах передторгового періоду, обмеженого, припустимо, 15 хвилинами до початку основної сесії, на підставі зіставлення заявок на покупку і продаж визначається ціна відкриття. На першому етапі проводиться збір письмових попередніх заявок, які поступають від клієнтів до брокерів і потім передаються на біржу. Ці заявки фіксуються, і в певний момент фахівець порівнює їх і розраховує такий курс цінних паперів, при якому буде продана їх найбільша кількість.

В результаті учасники торгів одержують певний орієнтир для проведення подальших операцій.

Протягом послеторгового періоду (різна тривалість на різних біржах) учасники можуть подавати заявки і укладати угоди за ціною періоду закриття, визначуваною як середня ціна але останнім операціям дня або середньозважена за торгову сесію.

При торгівлі по замовленнях брокери передають маклеру або фахівцю письмові заявки на покупку і продаж з вказівкою ціпи до кількості цінних паперів (при ринкових заявках ціна не указується). В даний час торгівля по замовленнях забезпечується за допомогою сучасної комп'ютерної техніки і спеціалізованого програмного забезпечення.

Така передача і обробка замовлень може проводитися один раз в день або навіть кілька разів в день із заданою періодичністю залежно від активності торгів.

Відповідно до правил біржі після обробки замовлень може проводитися торгівля з голосу, часто у вигляді аукціону або шляхом особистих контактів брокерів між собою. Кожна укладена операція негайно реєструється і передасться на оформлення. В результаті того, що по кожній операції може бути своя ціна, в кожен момент часу фігуруватиме нове котирування. Це відповідає системі мультификсинга.

На більшості фондових бірж існують можливості припинення чергових торгів у разі сильної нестійкості ринку. Наприклад, керівництво біржі або державний представник має право припиняти чергову сесію у випадку, якщо індекс фондової біржі в певний момент переходить раніше встановлену величину від ціни відкриття (припустимо, плюс-мінус 10%). Припинення означає, що торгівля на певний період часу зупиняється і поновлюється пізніше, іноді навіть наступного дня. Аналогічно припинення може оголошуватися по окремій акції (наприклад, в Лондоні на 10 хвилин).

На біржах звичайно встановлюється мінімально допустима разова зміна ціни акції – крок, відповідно до якого учасники торгів можуть змінювати котирування. Ця зміна носить назву тик; на Нью-йоркській біржі тик рівний 1/8 дол.

Залежно від попиту і пропозиції на біржовому ринку ЦБ існує певна класифікація тенденцій стану ринку по різних акціях. Інформація про тенденцію, що склалася, визначається щодня за наслідками торгів і публікується в засобах масової інформації.

Укладення оборудки між учасниками торгів на біржі і її оформлення (реєстрація) у відповідних служб біржі, наприклад, фахівця, - це тільки перший Етан біржової операції купівлі-продажу цінних паперів. Надалі всі операції проходять етапи звірки (квитовання), клірингу і виконання. На етапі звірки учасники перевіряють всі параметри укладеної операції, їх відповідність початковим умовам і усувають можливі розбіжності. Причиною таких розбіжностей і помилок можуть бути помилки при укладенні оборудок в усній формі. Найчастіше звірку проводить сама біржа на підставі первинних документів, що поступили від учасників торгів. Якщо учасники торгів у момент укладення об орудки підписують договір у письмовій формі, то етап звірки відсутній. Операції, по яких відсутній етап звірки, називаються зафіксованими.

Наступний етап операції – це проведення відповідних розрахунків і нарахування відповідних податків і біржового збору, сели це передбачено діючими нормами.

Для передачі покупцю куплених цінних паперів і переліку грошей продавцю застосовується система взаємних заліків стрічних вимог, що дозволяє істотно понизити кількість платежів між учасниками біржових торгів. Ця процедура називається клірингом. При системі багатобічного клірингу розрахункова палата або кліринговий банк визначає для кожного учасника різницю між всіма вимогами і всіма зобов'язаннями по всіх операціях найчастіше за біржовий день (визначається сальдо).

Якщо сальдо позитивне, то це означає, що об'єм вимог учасника перевищує його зобов'язання по операціях і його позиція ні ринку характеризується як довга позиція. Якщо учасник торгів повинен більше, ніж винні йому, то це означає, що його сальдо негативне і він займає коротку позицію. Це так звані відкриті позиції. Якщо сальдо рівне нулю, то позиція вважається закритою.

Найчастіше учасники торгівлі цінними паперами розраховуються не між собою, а з кліринговим банком.

Джерела:

  1. Биржевая деятельность / Под ред. А.Г.Грязновой, П.В. Корнеевой, В.А.Галанова.- М.: Финансы и статистика, 1995. – 239 с.
  2. Биржевое дело: Учебное пособие / Зотов И.В., Успаленко В.И. – Х.: Бурун Книга, 2005. – 256 с.
  3. Бердникова Т.Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 270 с.
  4. Биржевое дело / Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 304 с.
  5. Дудяк Р.П., Бугеля С.Я. Організація біржової діяльності: Основи теорії і практикум. Навч. посібник 2-ге видання доповнене. – Львів: Новий Світ. – 2000: Магнолія плюс. – 2003. – 360 с.
  6. Лященко В.И. Фондовые индексы и рейтинги. – Донецк: Сталкер, 1998. – 317 с.
  7. Масленников В.В. Биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 304 с.
  8. Сохацька О.М. Біржова справа. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2003. – 602 с.