Створення біржі та її організаційна структура
Біржа – це самостійний спеціалізований заклад, юридична особа, що виражає інтереси добровільного об'єднання комерційних посередників та їх службовців для проведення торговельних операцій у спеціальному місці за спільно виробленими правилами.
Як свідчить зарубіжна практика, засновниками бірж впродовж всієї історії їх становлення були торговельні та виробничі фірми, фермери, власники плантацій і елеваторів, холодильників, переробні підприємства, державні організації, сучасні транснаціональні корпорації, банки, інвестиційні фонди та інші посередники товарного і фінансового ринків.
Згідно законодавству України (ЗУ «Про товарну біржу» (1992р.) та «Про цінні папери і фондову біржу» (1991р.)) товарна біржа створюється шляхом добровільного об'єднання зацікавлених юридичних та фізичних осіб, яким це не заборонено законом. Фондову біржу можуть заснувати не менше двадцяти професійних учасників фондового ринку. В Україні засновниками біржі не можуть бути органи державної влади і управління та державні заклади (організації), які фінансуються з державного бюджету.
Засновники біржі укладають між собою засновницьку угоду, в якій чітко викладають свої права і обов'язки, сфери і напрямки діяльності, участь у фінансуванні витрат по створенню біржі, методи і способи здійснення внесків, відповідальність і т.п., а також розробляють засновницькі документи – Статут і Правила біржі.
У Статуті біржі визначаються:
- її найменування і місцезнаходження;
- найменування і місцезнаходження її засновників;
- розмір статутного фонду;
- умови і порядок прийняття в члени біржі і виключення з числа членів;
- права і обов'язки членів біржі;
- організаційна структура;
- компетенція і порядок створення керівних органів;
- порядок припинення діяльності біржі тощо.
Правила біржі регламентують:
- види угод, що укладаються;
- умови допуску активів до торгу;
- порядок торгівлі;
- порядок формування цін, біржового курсу та їх публікації;
- систему інформаційного забезпечення тощо.
Членами біржі можуть бути фізичні та юридичні особи, які відповідають вимогам біржі щодо величини власного капіталу та платоспроможності, а також щодо моральних якостей фізичної особи або керівника корпорації. Щоб стати членом біржі, необхідно сплатити вступний внесок, який дорівнює ринковій вартості біржового місця, яке на зарубіжних провідних біржах коштує недешево (наприклад, вартість місця на Нью-Йоркській фондовій біржі коливається від 280 до 350 тисяч доларів США). Крім цього, необхідно мати позитивний імідж на відповідному ринку, який підтверджується хорошими відгуками двох авторитетних членів біржі.
Члени біржі мають право здійснювати біржові операції, одержувати за це винагороду, приймати участь в управлінні біржею, вносити пайові вступні та щорічні внески, відкривати 100 брокерські контори тощо. Основні зобов'язання члена біржі полягають у безумовному виконанні вимог Статуту, Правил біржової торгівлі, рішень загальних зборів біржі та її виконавчих органів.
З юридичної точки зору біржі у всіх країнах є офіційно зареєстрованими організаціями, створеними у різних правових формах. Найчастіше використовують товариства з обмеженою відповідальністю або акціонерні товариства.
Навіть найпростіший вид бірж, а саме біржі реального товару, які і функціонують сьогодні в Україні, є високоорганізованими структурами, оскільки передбачають:
- регулярність біржових операцій;
- стабільність місця проведення торгів;
- підпорядкованість встановленим правилам;
- рівноправність учасників біржової торгівлі;
- публічне проведення торгів;
- здійснення котирування біржових цін;
- надання інформаційних послуг членам біржі;
- збирання та розповсюдження цінової інформації.
Вищим органом біржі є загальні збори членів біржі. Саме вони вибирають керівні органи, до яких належать біржовий комітет або президія біржі, ревізійна комісія та арбітражна комісія. Крім цього, на загальних зборах обирається склад виконавчого комітету, або правління біржі, та затверджується організаційна структура управління біржі.
Українські біржі мають різний правовий статус. Так, згідно Закону України «Про товарні біржі» вони є некомерційними асоціаціями, а згідно Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» - акціонерними товариствами. До того ж українське законодавство поки що не передбачає статусу неприбуткового акціонерного товариства, найбільш поширеного в Англії і США.
Загальні збори членів біржі бувають щорічними та позачерговими. Останні скликаються біржовим комітетом, ревізійною комісією або членами біржі, які володіють не менше 10% голосів. До загальної компетенції загальних зборів належить:
- загальне керівництво біржею;
- визначення загальної стратегії біржі;
- формування виборних органів;
- прийом нових членів біржі;
- затвердження Статуту, Правил біржової торгівлі, Кодексу честі біржовика та ін.
Для оперативного управління біржею загальні збори обирають Біржовий комітет, або Біржову раду, на який покладається виконання таких функцій:
- заслуховування та оцінка звітів Правління;
- підготовка та проведення загальних зборів членів біржі;
- прийом та звільнення персоналу біржі;
- керівництво біржовими торгами та ін.
До складу Біржового комітету входять члени Правління, яке здійснює оперативне управління біржею та представляє інтереси біржі за її межами.
Суперечки між брокерами, продавцями та покупцями вирішує третейський суд-біржовий арбітраж. Він виносить рішення щодо тих торговців, які порушують прийняті правила, маніпулюють ринком тощо.
Котирувальна комісія – це орган, який займається ціноутворенням та розповсюдженням інформації про біржові ціни, готує для публікації біржові бюлетені.
Як уже зазначалось, функції розрахункової (клірингової) установи полягають у оперативному та точному проведенні розрахунків за біржовими угодами, гарантуванні повного виконання умов укладених біржових контрактів. У депозитаріях зберігаються ЦП, випущені у бездокументарній – електронній формі.
До виконавчих органів біржі відносять інформаційно-обчислювальний центр, відділ біржової інформації, економічну службу, ф'ючерсний відділ та ін., до спеціалізованих органів – котирувальну комісію, комісію з торговельної етики, комісію з прийому нових членів біржі тощо.
Джерела:
- Биржевая деятельность / Под ред. А.Г.Грязновой, П.В. Корнеевой, В.А.Галанова.- М.: Финансы и статистика, 1995. – 239 с.
- Биржевое дело: Учебное пособие / Зотов И.В., Успаленко В.И. – Х.: Бурун Книга, 2005. – 256 с.
- Бердникова Т.Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 270 с.
- Биржевое дело / Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 304 с.
- Дудяк Р.П., Бугеля С.Я. Організація біржової діяльності: Основи теорії і практикум. Навч. посібник 2-ге видання доповнене. – Львів: Новий Світ. – 2000: Магнолія плюс. – 2003. – 360 с.
- Лященко В.И. Фондовые индексы и рейтинги. – Донецк: Сталкер, 1998. – 317 с.
- Масленников В.В. Биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 304 с.
- Сохацька О.М. Біржова справа. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2003. – 602 с.