Види хеджування

Зовні операція хеджування невідмітна від спекулятивної гри. Хеджер так само, як і спекулянт, спочатку відкриває, а потім закриває позиції, не доводячи укладені контракти до постачання. Відмінність полягає в тому, що для хеджера операції на ф'ючерсному ринку страхують операції, що проводяться на ринку реального товару, а дохід або втрати хеджера на ринку наявного товару компенсуватимуться протилежними результатами на ф'ючерсному ринку.

По техніці здійснення хеджування розрізняють два основні типи:

  • хеджування продажем (або коротке), коли фірма продає ф'ючерсні контракти;
  • хеджування покупкою (його часто називають довгим), коли фірма набуває ф'ючерсних контрактів.

Коротке хеджування зазвичай використовується для забезпечення продажної ціни реального товару, який знаходиться або знаходитиметься у власності торговця, у фірми, що переробляє або добувної сировину, або у фермера.

Короткий хедж починається продажем ф'ючерсного контракту і завершується його покупкою. Як тільки коротка позиція відкрита, очікується, що падіння зростання) вартості наявної позиції буде повністю або частково компенсовано рибутком (збитком) по короткій ф'ючерсній позиції.

Довге хеджування застосовується як засіб, що гарантує закупівельну ціну для торговців і фірм, що переробляють і споживаючих сировину. Результатом довгого хеджу є фіксація ціни закупівлі товару. Довгий хедж використовується також для захисту і від рисок, що виникають при форвардних продажах за фіксованими цінами. Він може також використовуватися для захисту від зростання цін на сировину, використовувану у виробництві продукту із стабільною ціною.

Цей вид хеджування часто використовують посередницькі фірми, що мають замовлення на закупівлю товару в майбутньому, а також підприємства по переробці сировини. При цьому закупівлі на ф'ючерсному ринку здійснюються як тимчасова заміна закупівлі реального товару. У результаті довге хеджування оберігає від підвищення цін.

Джерела:

  1. Биржевая деятельность / Под ред. А.Г.Грязновой, П.В. Корнеевой, В.А.Галанова.- М.: Финансы и статистика, 1995. – 239 с.
  2. Биржевое дело: Учебное пособие / Зотов И.В., Успаленко В.И. – Х.: Бурун Книга, 2005. – 256 с.
  3. Бердникова Т.Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 270 с.
  4. Биржевое дело / Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 304 с.
  5. Дудяк Р.П., Бугеля С.Я. Організація біржової діяльності: Основи теорії і практикум. Навч. посібник 2-ге видання доповнене. – Львів: Новий Світ. – 2000: Магнолія плюс. – 2003. – 360 с.
  6. Лященко В.И. Фондовые индексы и рейтинги. – Донецк: Сталкер, 1998. – 317 с.
  7. Масленников В.В. Биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 304 с.
  8. Сохацька О.М. Біржова справа. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2003. – 602 с.