Ринкова економіка – закономірність історії
Ринкова система формувалася протягом декількох тисяч років у результаті поступового розкладу натурального господарства. В основі цього процесу лежав розвиток суспільного розподілу праці і економічне відокремлення виробників у рамках приватної форми власності на засоби виробництва. Цей процес зробив необхідною і єдино можливою формою зв’язку між економічними суб’єктами обмін результатами господарської діяльності. Саме такий безперервний процес обміну продуктами праці і є ринок у його найпростішому визначенні.
Оскільки ринкова економіка виникла не зразу, в економічній історії суспільства можна умовно виділити три ступені розвитку: виробництво, економіка, ринкова економіка.
Виробництво. Така характеристика першої ступені не випадкова: економіка дійсно була зведена до виробництва, вичерпувалася ним. Це царство “натурального господарства” – замкнутої соціальної одиниці, у якій виробництво безпосередньо виростало у споживання (сімейне, селянське, общинне, родове, поміщицьке, домашнє господарство).
У натуральному господарстві економічні зв’язки виробників обмежувалися процесом безпосереднього виробництва. За межами цього процесу між виробниками не виникало ніяких економічних відносин.
Протягом часу натуральне господарство видозмінювалося, так як збільшувалося число учасників натурального господарювання (“сім’я” =>”род” =>”община”). По мірі розростання суб’єкта натурального господарювання виникала вже система суспільного розподілу праці, яка і обособлює, і поєднує виробників.
Це “розводило” виробництво і споживання, “вклинюючи” між ними спочатку “розподіл”, а потім і “перерозподіл” (предобмін). В результаті виникає “економіка” – єдність сфер виробничого і поза виробничої взаємодії виробників.
”Економіка”. Перехід від “виробництва” до “економіки” знаменував перетворення перерозподілу в обмін. У економічній теорії поняття “обмін” завжди означає еквівалентно-відплатний обмін продуктами між економічно відокремленими виробниками, зв’язаними розподілами праці.
Тільки такий обмін перетворює продукти праці в “товари”, а сам обмін – у “ринок”. Але від цього ринку, як особливої сфери “економіки”, до виникнення “ринкової економіки” – ще довгий шлях, тому що у рамках другої “економічної” ступені ринок продовжує підкорятися виробництву, це як завжди “ринок продавця”, що диктує свої ціни покупцю (споживачу).
”Ринкова економіка” означає якісний стрибок в економічній історії людства. Адже це – “ринок покупця”, у якому виробник втрачає диктаторський статус. Якщо ми усвідомлюємо всю значимість переходу пріоритету від виробника до споживача (тобто від продавця до покупця), то нам стає ясною і необхідність характеристики нової ступені економічної історії суспільства тільки як “ринкової” економіки. Сам по собі виробник (продавець) – це ще не ринок. Таким він стає тільки з появою вільного, що має можливість вибору своєї споживчої вигоди, покупця. Діалог замість монологу – ось що таке “ринкова економіка”.
Джерела:
- Бревнов А.А. Основы экономической теории: учеб. пособие для студ. вузов / А.А. Бревнов. – 2-е изд. – Харьков: Одиссей, 2006. – 512с.
- Бутук О.І. Економічна теорія: тренінг-курс: навч. посіб. / О.І. Бутук, Н.І. Волкова. – К.: Знання, 2007. – 292 с.
- Бутук О.І. Макроекономіка: тренінг-курс: навч. посіб. / О.І. Бутук, Н.І. Волкова. – К.: Знання, 2007. – 236 с.
- Вступ до економічної теорії: навч. посібник [для студ. вищих навч. закладів] / [З.Г. Ватаманюк та ін.]; за ред. З.Г. Ватаманюка. – Львів: Інтелект-Захід, 2007. – 192с.
- Конспект лекцій з курсу „Економічна теорія” для студ. економічного факультету та факультету менеджменту /Укл. Романовський В.В. – Алчевськ: ДонДТУ, 2005. – 82 с.