Управління в галузі використання і охорони надр
Управління в галузі вивчення, використання і охорони надр являє собою засновану на правових нормах діяльність відповідних органів Української держави по організації вивчення, раціонального використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині й інших потреб господарського комплексу, охорони надр в їх тісному взаємозв'язку з іншими природними об'єктами, забезпечення безпеки робіт при користуванні надрами, а також охорони прав підприємств, установ, організацій у цій сфері.
За загальним правилом управління здійснюють державні органи загальної і спеціальної компетенції.
Повноваження державних органів загальної компетенції (Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних і районних державних адміністрацій, місцевих рад та їх виконавчих органів) визначаються статтями 8-10 Кодексу України про надра, Конституцією Автономної Республіки Крим, законами України «Про місцеве самоврядування в України», «Про місцеві державні адміністрації».
До основних державних органів спеціальної компетенції на сьогодні відносяться:
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, в складі якого створена Державна геологічна служба (постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р.). На неї відповідно до Положення про Державну геологічну службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2005 р. покладені завдання забезпечення розвитку мінерально-сировинної бази, охорони та раціонального використання надр, організація їх геологічного, гідрогеологічного, інженерно-геологічного та еколого-геологічного вивчення, картування геологічного середовища, пошуку та розвідки родовищ корисних копалин на території України, її континентальному шельфі і у виключній морській економічній зоні.
- Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 р.). Серед функцій управління в галузі охорони і раціонального використання надр можна виділити наступні:
- Ведення обліку. Відповідно до ст. 42 Кодексу України про надра родовища, в тому числі техногенні, запаси і прояви корисних копалин підлягають обліку у державному кадастрі родовищ і проявів корисних копалин та державному балансі запасів корисних копалин. Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин містить відомості про кожне родовище, включене до державного фонду родовищ корисних копалин, щодо кількості та якості запасів корисних копалин і наявних у них компонентів, гірничотехнічних, гідрогеологічних та інших умов розробки родовища та його геолого-економічну оцінку, а також відомості про кожний прояв корисних копалин (ст. 43). Державний баланс запасів корисних копалин містить відомості про кількість, якість та ступінь вивчення запасів корисних копалин щодо родовищ, які мають промислове значення, їх розміщення, рівень промислового освоєння, а також відомості про видобуток, втрати і забезпеченість суспільного виробництва розвіданими запасами корисних копалин (ст. 44). Порядок здійснення цієї функції детальніше регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.1995 р. «Про затвердження Порядку державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин», постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995р. «Про затвердження Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства». Державному обліку, як зазначено в ст. 47 Кодексу України про надра, підлягають також ділянки надр, надані для будівництва та експлуатації підземних споруд і для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Обліку підлягають окремі види діяльності, пов'язаної з використанням надр. Зокрема, відповідно до ст. 39 Кодексу України про надра обов'язковій державній реєстрації та обліку підлягають роботи по геологічному вивченню надр з метою узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт. Наказом Держкомгеології України 15.02.2000 р. затверджено Інструкцію про порядок державної реєстрації та обліку робіт з геологічного вивчення надр.
- Розподіл і перерозподіл надр. Ця функція здійснюється шляхом надання надр у користування для геологічного вивчення, видобування корисних копалин, будівництва споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин тощо і передбачає встановлений законодавством порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, гірничих відводів, який був детально розглянутий у попередньому питанні.
- Державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин. Відповідно до Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України в редакції від 4.10.2000 р. метою державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин є: об'єктивна оцінка мінерально-сировинної бази країни на основі єдиних науково-методичних критеріїв; забезпечення достовірності оцінених запасів корисних копалин і відповідності їх якісних показників запланованим напрямам використання; створення умов для найповнішого, економічно раціонального й комплексного використання запасів родовищ корисних копалин з дотриманням вимог щодо охорони надр та навколишнього природного середовища; проведення порівняльної оцінки кількісних та якісних показників запасів корисних копалин, їх географо-економічних, гірничо-геологічних, гідрогеологічних та інших умов залягання для визначення реальної промислової цінності.
- Лімітування в галузі використання надр. Як передбачає ст. 52 Кодексу України про надра, з метою запобігання негативним демографічним, соціальним та екологічним наслідкам інтенсивного видобутку корисних копалин установлюються квоти на видобуток окремих видів корисних копалин. Положення про порядок установлення квот на видобуток окремих видів корисних копалин затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 р.
- Інформаційне забезпечення. Порядок розпорядження геологічною інформацією визначений Положенням про порядок розпорядження геологічною інформацією, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.1995 р.. Геологічна інформація – це зафіксовані дані геологічного, геофізичного, геохімічного, аерокосмічного, економічного змісту, що характеризують будову надр, наявні в них корисні копалини, умови розробки родовищ, інші якісні і кількісні параметри та особливості надр і отримані за результатами геологорозвідувальних, геолого-екологічних, науково-дослідних, експлуатаційних та інших робіт. Відповідно до п. 5 Положення геологічна інформація незалежно від форми власності підлягає обов'язковій реєстрації та обліку в Державному інформаційному геологічному фонді Мінприроди України. Положення регулює порядок надання за запитами та продажу геологічної інформації відповідним державним органом – Державним інформаційним геологічним фондом.
- Державний контроль і нагляд. Відповідно до ст. 60 Кодексу України про надра державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов'язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.
У галузі охорони і раціонального використання надр законодавством передбачене здійснення: державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду.
Відповідно до п. 4 Положення про державний геологічний контроль за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.1994 р. головним завданням органів державного геологічного контролю є забезпечення дотримання всіма міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, їх об'єднаннями, установами та організаціями незалежно від форм власності: встановленого порядку, норм і правил ведення геологозйомочних, пошукових, розвідувальних, гідрогеологічних, геохімічних, інженерно-геологічних, геофізичних та інших робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, включаючи континентальний шельф України і виключну (морську) економічну зону; правил користування надрами з метою геологічного вивчення та використання, вимог у галузі охорони надр у частині повного і комплексного їх вивчення. Здійснення державного контролю за проведенням робіт з геологічного вивчення та використання надр покладено на Державну геологічну службу відповідно до п.п. 11 п. 4 Положення про Державну геологічну службу.
Порядок здійснення державного гірничого нагляду регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.1995 р. «Про затвердження Положення про порядок здійснення державного гірничого нагляду». Відповідно до п. 1 Положення державний гірничий нагляд – це нагляд за додержанням підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства, правил і норм щодо ведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини. Сьогодні функції по його організації покладені на Держпромгірнагляд (п.п. 8 п. 4 Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду).