Функції державного управління в галузі використання і охорони тваринного світу

Відповідно до статті 11 Закону України «Про тваринний світ» державне управління та регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, до яких належать спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань мисливського господарства та полювання, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства та їх територіальні органи, інші спеціально уповноважені на це органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень. їх загальна компетенція закріплена в розділі II Закону України «Про тваринний світ». Функції центрального управління в галузі використання і охорони об'єктів тваринного світу розосереджені по кількох міністерствах, державних комітетах та інших центральних виконавчих структурах. Зокрема, окремі функції управління в цій галузі покладені на Мінприроди України, Держкомлісгосп України, Держкомрибгосп України.

До основних функцій державного управління в галузі раціонального використання і охорони об'єктів тваринного світу можна віднести:

  • Державний облік в галузі використання об'єктів тваринного світу та державний кадастр тваринного світу. Відповідно до ст. 56 Закону України «Про тваринний світ» для забезпечення охорони та організації раціонального використання тваринного світу ведуться державний облік тварин, облік обсягів їх добування, а також державний кадастр тваринного світу, який містить систематизовану сукупність відомостей про географічне розповсюдження видів (груп видів) тварин, їх чисельність і стан, характеристики середовища їх існування і сучасного господарського використання та інші необхідні дані. Порядок ведення обліку тварин та обсягу їх добування встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань статистики, заінтересованими органами виконавчої влади та відповідними науковими установами. Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.1994 р. затверджене Положення про порядок ведення державного кадастру тваринного світу. Відповідно до п.п. 2-5 Положення державний кадастр тваринного світу ведеться на всій території України, її континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні. Державний кадастр тваринного світу ведеться за окремими видами (групами видів) тварин із застосуванням єдиних, установлених для кожної конкретної групи методології та уніфікованих форм звітної кадастрової документації. Ведення державного кадастру тваринного світу передбачає виконання таких кадастрових робіт: визначення конкретних територій (акваторій), де будуть проводитись кадастрові роботи; проведення експедиційних робіт (спостереження і вивчення чисельності, стану та інших характеристик тваринного світу безпосередньо у природному середовищі); аналіз даних, одержаних під час проведення експедиційних робіт, а також даних, що містяться у матеріалах державного лісовпрорядкування, впорядкування мисливських угідь, державному лісовому, водному та земельному кадастрах, державній та відомчій статистичній звітності, про стан тваринного світу, чисельність і обсяги господарського використання диких тварин; оброблення, аналіз і узагальнення отриманої інформації, її підготовка до розгляду в Мінприроди і видання державного кадастру тваринного світу. Організація ведення державного кадастру тваринного світу, координація діяльності, пов'язаної з виконанням кадастрових робіт, а також державний контроль за якістю і вірогідністю даних, що включаються до кадастру, здійснюються Мінприроди та його органами на місцях.
  • Моніторинг тваринного світу. Відповідно до статті 55 Закону України «Про тваринний світ» моніторинг тваринного світу є складовою частиною моніторингу довкілля. Порядок його здійснення регулюється в загальному порядку на основі Положення про Державну систему моніторингу довкілля, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 р.
  • Розподіл та перерозподіл об'єктів тваринного світу. Правовими формами розподілу і перерозподілу тваринного світу є: передача або придбання об'єктів тваринного світу у власність; надання спеціальних дозволів на спеціальне використання тваринного світу, анулювання таких дозволів; надання мисливських угідь і рибогосподарських водоймищ у користування; вилучення мисливських угідь і рибогосподарських об'єктів, об'єктів тваринного світу з користування.
  • Лімітування в галузі використання об'єктів тваринного світу. Ліміти використання об'єктів тваринного світу є системою екологічних обмежень і являють собою доведені до суб'єктів-користувачів обсяги граничного використання в межах певних строків диких тварин і водних живих об'єктів та встановлюються з метою попередження їх виснаження, порушення рівноваги в навколишньому природному середовищі. Механізм визначення, встановлення та розподілу лімітів використання об'єктів тваринного світу регулюється Положенням про порядок установлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 р., прийнятими на основі нього Інструкцією щодо застосування порядку встановлення лімітів використання диких тварин, віднесених до природних ресурсів загальнодержавного значення, затвердженою наказом Мінекобезпеки України від 26.05.1999 р., Інструкцією про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, затвердженою наказом Мінприроди України та Мінагрополітики України від 11.11.2005 р., а також Законом України «Про мисливське господарство та полювання» і Тимчасовим порядком ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 р. Ліміти спеціального використання диких тварин затверджуються Мінприроди України на кожний окремий вид тварин у цілому для Автономної Республіки Крим, областей, інших адміністративно-територіальних одиниць або окремих територій, мисливських господарств чи користувачів об'єктів тваринного світу. Ліміти використання мисливських видів парнокопитих тварин, ведмедя, куниць лісової та кам'яної, норки американської, тхора лісового, бобра, нутрії вільної, ондатри, бабака і білки затверджуються Мінприроди на мисливський сезон за поданням Держкомлісгоспу на підставі пропозицій користувачів мисливських угідь, погоджених з державним органом лісового господарства та органом охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, області, м. Севастополя. Ліміти використання немисливських видів тварин затверджуються Мінприроди України за поданням державного органу охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за наявності відповідних обґрунтувань компетентних наукових установ, організацій та експертів. Ліміти спеціального використання водних живих ресурсів щорічно затверджуються Мінприроди Укарїни за поданням Держкомрибгоспу України на підставі обґрунтувань науково-дослідних установ та організацій, а на водоймах, де наукові дослідження не проводяться, – на підставі обґрунтувань органів рибоохорони. Ліміти спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів затверджуються Мінприроди України, а квоти спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів (тобто частки ліміту, встановлені для конкретного користувача) визначаються Держкомрибгоспом України в порядку, встановленому Інструкцією про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, затвердженою наказом Мінприроди України та Мінагрополітики України від 11.11.2005 р.
  • Державний контроль в галузі використання, охорони і відтворення тваринного світу. Відповідно до статті 57 Закону України «Про тваринний світ» державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими державними адміністраціями, радами та їх виконавчими органами, спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, мисливського господарства та полювання і рибного господарства та їх територіальними органами, іншими державними органами відповідно до закону. Основні функції контролю реалізуються органами Державної екологічної інспекції, яка відповідно до п. 4 Положення про неї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 р. в редакції постанови від 16.06.2004 р., організовує та здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, в тому числі об'єктів тваринного світу. Спеціалізованим органом державного контролю є Державна інспекція охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства. Відповідно до п. 5 Положення про Державну інспекцію охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 12.05.2005 р. Держрибінспекція має право: давати обов'язкові до виконання вказівки (приписи) про усунення порушень в охороні, використанні і відтворенні водних живих ресурсів; перевіряти документи на право спеціального використання водних живих ресурсів, зупиняти судна, інші плавучі і наземні транспортні засоби та у разі потреби проводити їх огляд, а також речей, знарядь рибальства і добутих водних живих ресурсів; складати протоколи та розглядати справи про адміністративні порушення в межах компетенції; викликати громадян і посадових осіб для давання усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та інші.

Слід зауважити, стосовно контролю в галузі раціонального використання і охорони тваринного світу, на відміну від інших природних ресурсів, в даній галузі детально врегульований і розвинений громадський контроль. Спеціальними суб'єктами громадського контролю виступають громадські мисливські інспектори (Положення про них затверджене наказом Держкомлісгоспу України від 1.03.2002 р.) та громадські інспектори рибоохорони (Положення затверджене наказом Мінагрополітики України від 9.10.2002 р.).