Асигнації

Асигнації (фр. assingation – платіжне розпорядження) – паперові гроші царської Росії 1769-1849, запроваджені за правління Катерини II спеціально створеними в Петербурзі й Москві асигнаційними банками (з 1786 – єдиний Державний асигнаційний банк). Мета запровадження асигнацій – заміна металевих грошей зручнішим засобом обігу. Сума першої емісії асигнацій – 1 млн. руб. купюрами номіналом 25, 50, 75 і 100 руб. (з 1786 в обіг випущено також асигнації номіналом 5 і 10 руб.), які вільно обмінювалися асигнаційним банком на мідні та срібні монети. Через зростаючу емісію, за рахунок якої фінансувалися державні витрати, в т. ч. великі військові, асигнації знецінювалися. Так, у 1796 вартість асигнаційного рубля становила 0,68 руб. сріблом. Все відчутнішою була нестача монет для розміну асигнацій. Уряд, офіційно не скасовуючи розміну, обмежував його, і невдовзі метал практично зник з обігу.

Обслуговування обігу переважно паперовими грошима, маса яких неухильно зростала, а оборот прискорювався, зумовило всезагальне зростання товарних цін. Нові емісії спричинили розвиток інфляційних процесів. Суттєво посилили інфляцію, зокрема, війни зі Швецією (1808–09) та Туреччиною (1806–12). Для подолання інфляції Державна рада в 1810 затвердила розроблений держсекретарем М. Сперанським план оздоровлення фінансів, який передбачав замшу знецінених асигнацій банкнотами, що вільно розмінювалися на срібло. Реалізації цього плану перешкодила війна з Наполеоном. Вона спричинила нові значні емісії. У 1817 випуск асигнацій сягнув 836 млн. руб., що на 624 млн. руб. перевищувало рівень 1800 їхня вартість знизилася до 0,20–0,25 срібного руб. Нестабільні гроші, неоднакова їх вартість у регіонах, хронічне зростання цін породжували спекуляцію, гальмували виробництво. У1818 було припинено емісію, частину асигнацій вилучено з обігу. Однак ситуація з часом знову ускладнилася. Це змусило уряд Миколи і вдатися до ґрунтовної реформи у грошовому господарстві Маніфестом від 1.VIII.1839 срібний рубль було затверджено основною грошовою одиницею Росії (тобто введено срібний монометалізм). Водночас було девальвовано асигнації, що набули статусу допоміжних грошей і стали офіційно у 3,5 рази дешевшими від срібних. У 1841 в обігу з'являються нові грошові знаки – державні кредитні білети, які забезпечувалися сріблом із державної скарбниці й вільно обмінювалися на срібні монети. З 1843 почалося вилучення асигнацій через їх обмін на білети державної скарбниці у співвідношенні 3,5/1. Для цього було створено спеціальний фонд у 28,5 млн. срібних рублів. З 1.1.1849 асигнації як паперові гроші анульовано, проте їх розмін на білети державної скарбниці тривав до 1852. Нові паперові гроші теж почали знецінюватися. Головною причиною цього стала велика (понад 400 млн. руб.) емісія під час Кримської війни 1853-56. Після її закінчення Росія не спромоглася стабілізувати паперово-грошовий обіг аж до грошової реформи 1895–97, коли було запроваджено золотий монометалізм.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.