Анархо-синдикалізм

Анархо-синдикалізм – дрібнобуржуазна теорія, яка проголошує пріоритет дрібної приватної власності й дрібного землеволодіння, заперечує необхідність будь-якої влади. Ідейним джерелом анархо-синдикалізму був анархізм, що сформувався в 40-60-х XIX ст., його ідеологи – французький економіст П. Прудон, німецький учений М. Штірнер, російські лідери анархізму М. Бакунін, П. Кропоткін та ін. Прудон стверджував, що побудова суспільства можлива через створення по всій країні товариств дрібних виробників. Ці ідеї, перенесені окремими представниками анархізму в профспілковий рух (профспілко-синдикати), зумовили виникнення анархо-синдикалізму. У сфері соціальних і політичних відносин ідеологи анархо-синдикалізму заперечували державну політичну організацію суспільства необхідність створення політичних партій робітників. Замість держави прагнули побудувати суспільство, яким би керувала федерація синдикатів, що повинна займатися розвитком виробництва й розподілом створеного продукту.

В 20-ті XX ст. ідеологи анархо-синдикалізму виступали за побудову вільного від державної влади («лібертанного») комунізму, в якому синдикати виконували б виробничі й суспільні функції. Характерним для анархо-синдикалізму є насамперед антиісторичний підхід до аналізу економічних проблем, що виявляється, по-перше у проголошенні пріоритетності дрібної приватної власності, яка була поширена в умовах формування феодального способу виробництва та в період його розпаду. Наполягаючи на її пріоритетності, теоретики анархо-синдикалізму не розуміють історичної неминучості перетворення цієї форми власності на другорядну, якою вона є нині в розвинутих країнах світу. По-друге, у запереченні держави в історії розвитку людської цивілізації держави не було лише за первіснообщинного ладу і її роль незначна тільки на початкових етапах еволюції капіталістичного способу виробництва. Тому, наголошуючи на побудові суспільства без влади, ідеологи анархо-синдикалізму хотіли б «законсервувати» реалії первісного ладу. Непослідовність позиції анархо-синдикалізму полягає і в і ому, що вони виступають за управління виробництвом і розподілом продуктів федерацією профспілок, яка в такому разі стає інститутом влади, а отже, обмежуватиме свободу індивідів.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.